Віце-президент Туреччини Джевдет Йылмаз оголосив, що Анкара наміряється збільшити витрати на оборону на 229% в рамках Середньострокової програми на 2027–2029 роки. За його словами, оборона та безпека розглядаються як ключові передумови економічного розвитку країни, тому бюджетні ресурси будуть спрямовуватися в суворій відповідності до стратегічних потреб держави. Пріоритетом заявлено розвиток власних технологій в оборонній промисловості: Анкара прагне самостійно задовольняти потреби збройних сил і виробляти продукцію з високою доданою вартістю, мінімізуючи залежність від імпорту зброї та технологій.

«Стальний купол»: багаторівнева ППО виходить на море

Окремим стратегічним напрямком став розвиток багаторівневої системи протиповітряної оборони «Стальний купол» (Çelik Kubbe). Туреччина вже частково розгорнула елементи комплексу і приступила до інтеграції його компонентів на кораблях ВМС. На першому етапі на морських платформах задіяні системи ППО дуже малої дальності. У наступні роки, по мірі введення до складу флоту нових кораблів, планується розгортати більш розвинені компоненти. Серед засобів ближнього захисту, що вже використовуються на кораблях різних класів, названа система GÖKDENİZ, призначена для відбиття ракетних, безпілотних та інших повітряних загроз. Додатковим компонентом ближнього ешелону стане TOLGA — система протидії низькопідльотним асиметричним загрозам, включаючи дрони, ударні БПЛА та крилаті ракети. В той самий ешелон увійдуть GÖKSUR і LEVENT, випробування яких ведуться вже тривалий час.

Середня та велика дальність: MİDLAS, HİSAR і SİPER

На середніх і великих дальностях турецькі ВМС планують використовувати систему вертикального запуску MİDLAS, а також морські версії вітчизняних комплексів HİSAR і SİPER. Комплекс HİSAR-D RF призначений забезпечувати ППО малої та середньої дальності. SİPER, у свою чергу, є одним із компонентів далекобійного ешелону «Стального купола», а його морська версія SİPER BLOK 1-D призначена для захисту критично важливих надводних платформ флоту. Таким чином, Анкара формує замкнену багаторівневу архітектуру морської ППО, в якій кожен ешелон закриває певний діапазон дальності та типів загроз.

Розширення технологічного фронтиру за межами оборони

Йылмаз підкреслив, що збільшення потенціалу досліджень, розробок, виробництва та інновацій не обмежиться оборонною галуззю. У пріоритетному списку також значаться критично важливі цивільні та подвійного призначення сфери: медичні технології, напівпровідникова промисловість та штучний інтелект. Це свідчить про те, що Анкара розглядає технологічний суверенітет як поперечне завдання національної безпеки, а не виключно військовий проєкт.

Український вектор: інтерес до «Drone Deal» та спільних проєктів

На тлі війни в Україні Туреччина активно нарощує потенціал збройних сил і проявляє значний інтерес до співпраці з Києвом в оборонно-промисловій сфері, однак підходить до цього питання обережно, заявив посол України в Туреччині Нариман Джелял. За його словами, Анкара не проти підписати так званий Drone Deal — угоду про постачання безпілотних систем, — але продовжує шукати максимально вигідний для себе формат. Київ і Анкара також обговорюють можливість реалізації спільних проєктів на ринках третіх країн, що могло б стати додатковим економічним стимулом для поглиблення оборонного партнерства двох країн.

Суперечливі дані

Хоча заява віце-президента Йылмаза про 229-відсоткове зростання оборонних витрат є офіційною та зафіксованою в рамках Середньострокової програми, сам по собі цей показник описує планове цільове значення на 2027–2029 роки, а не вже затверджений і виконуваний бюджет. Конкретні механізми фінансування та розподілу коштів за статтями на момент публікації не були розкриті. Що стосується Drone Deal з Україною, то формулювання сторін мають застережливий характер: Анкара «не проти» підписати угоду, але «шукає максимально вигідний формат», а Київ, за словами посла, підходить до переговорів обережно. Таким чином, ні бюджетне зростання, ні оборонна угода з Україною на поточний момент не є завершеними угодами, а представляють собою заявлені наміри, що перебувають на стадії опрацювання.