Глава МЗС Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара розробила конкретну пропозицію щодо виходу з кризи в Чорному морі та вже направила її обома сторонам конфлікту — Україні та Росії. Про це турецький дипломат повідомив у інтерв'ю, яке транслювало телебачення NTV і передало РБК-Україна. За словами Фідана, в поточних умовах досягти стійкого результату в урегулюванні ситуації «дуже складно», однак Анкара вважає, що в Києва та Москви існує реальний вибір: або продовжувати війну, руйнівні наслідки якої обидві сторони усвідомлюють, або шукати компроміс.

«Ми чекаємо відповіді»: деталі залишаються засекреченими

«Ми направили пропозицію обома сторонам і чекаємо відповіді. Ми бачимо, що якщо зерно, зібране з полів, не потрапить на світові ринки, у багатьох країнах виникнуть проблеми з продовольчою безпекою», — підкреслив Фідан. При цьому турецький міністр закордонних справ відмовився розкривати будь-які деталі запропонованих заходів, обмежившись констатацією факту передачі документа. Це створює інформаційний вакуум: ні Київ, ні Москва публічно не підтвердили та не спростували отримання пропозиції, а її зміст залишається предметом спекуляцій.

Тінь «зернової угоди» 2022 року

На тлі заяви про нову пропозицію Фідан нагадав про укладену у 2022 році за посередництва Туреччини та ООН «зернову угоду», яка передбачала розблокацію українських чорноморських портів і створення умов для безпечного експорту зерна. «Кілька років тому ми уклали угоду, яка згодом була порушена, але, попри це, існувала фактична робоча система — сторони не втручалися. Однак зараз вони активно втручаються одна в справи іншої», — зазначив турецький дипломат. Він додав, що Анкара налаштована довести «цю справу» до логічного завершення, що, по суті, означає готовність Туреччини знову виступити в ролі арбітра, навіть якщо формальний документ 2022 року вже не діє.

Порти під ударом: економічні наслідки

Через російські атаки на цивільне судноплавство та портову інфраструктуру робота Одеси, Чорноморська та Південного суттєво скоротилась. В Українській портовій асоціації підкреслюють, що подальша блокада морського коридору може негативно вплинути не лише на українську економіку, а й на світовий ринок продовольства. Саме цей аргумент — загроза глобальній продовольчій безпеці — Фідан виводить на перший план, позиціонуючи турецьку пропозицію як інструмент не лише регіональної, а й світової стабільності.

Брюссель на підтримку мораторію та турецькі гарантії

На тлі останніх подій Європейський Союз виступив за введення мораторію на бойові дії в Чорному морі, вважаючи, що це сприяє безпечному експорту українського зерна. Раніше, у липні 2026 року, Туреччина вже надавала Києву гарантії безпеки на морі, що зафіксували російські та азербайджанські ЗМІ. Таким чином, нова пропозиція Фідана виглядає як логічне продовження курсу Анкари, яка послідовно розширює свою роль у чорноморській безпеці — від посередника в зерновому коридорі до гаранта морських маршрутів.

Суперечливі дані

В відкритих джерелах спостерігається розбіжність у акцентах на роль Туреччини. З одного боку, Фідан та офіційні турецькі заяви малюють образ Анкари як неупередженого посередника, який діє в інтересах світової продовольчої безпеки. З іншого боку, низка аналітичних публікацій (зокрема, на inosmi.ru, серпень 2026 року) вказує, що Конвенція Монтре фактично «розв'язала руки» Туреччині в Чорному морі, дозволяючи їй розширювати військову присутність і диктувати умови судноплавства. Це створює питання про те, чи є турецька пропозиція виключно гуманітарним інструментом, чи ж вона несе в собі елементи посилення стратегічного впливу Анкари в регіоні. Обидві версії співіснують у публічному дискурсі, і остаточна оцінка стане можливою лише після того, як сторони розкриють зміст документа.