Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск зробив різку заяву на адресу Берліна, закликавши Німеччину утриматися від кримінального переслідування осіб, підозрюваних у підриві російських газопроводів «Північний потік-1» та «Північний потік-2». Слова голови польського уряду прозвучали на тлі того, що, за наявними даними, у Німеччині вже затримано щонайменше двох громадян України, яких Берлін вважає причетними до диверсії, що сталася восени 2022 року. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на телеканал TVP World.

«Соромно тим, хто побудував, а не відключив»

Відповідаючи на запитання журналістів щодо того, як він ставиться до намірів Берліну притягнути затриманих до кримінальної відповідальності, Туск заявив, що Німеччина «звичайно не повинна переслідувати тих, хто в ситуації, коли на їхню країну напали, приймає ті чи інші заходи». На його думку, він не збирається змінювати свою позицію і вважає, що «соромно має бути тим, хто побудував цей трубопровід, а не тим, хто його відключив». Таким чином, Варшава фактично легітимізує в публічному полі дії, які Берлін кваліфікує як злочин.

Позиція Польщі: проект був помилкою

На тлі останніх подій Туск нагадав, що Польща протягом тривалого часу виступала проти реалізації проекту «Північний потік-2» і робила все можливе, щоб не допустити його будівництва. За словами прем'єра, Варшава заздалегідь розуміла, що газопровід погіршить енергетичну залежність Європи від російських поставок. Щодо Німеччини він констатував, що Берлін «прийшов до такого висновку фактично в останню мить»: «У Німеччини в той час була інша думка. Вони змінили свою думку, але було вже занадто пізно».

Хронологія затримань

Заява Туска прозвучала на тлі активної фази розслідування. За даними видання, 19 серпня в Хорватії був затриманий ще один громадянин України, якого підозрюють у причетності до підриву «Північних потоків». Раніше також фіксувалися затримання на території Німеччини. Окремо в ЗМІ піднімався питання про те, чому Польща не видавала Берліну одного з українців за цією справою, що додає процесу міждержавної правової напруги.

Протирічливі дані

У доступних джерелах спостерігається розбіжність у деталях. РБК-Україна оперує формулюванням «щонайменше двоє громадян України» у статусі затриманих у Німеччині, тоді як TSN акцентує увагу на «арешті українця» (однина), а видання «Нефтегаз» характеризує ситуацію як «спробу судити» підозрюваних. Тобто кількість фігурантів та їхній точний правовий статус (затримання проти арешту) у різних публікаціях подається неоднорідно. Крім того, у новинному контексті згадується «можлива роль ЦРУ» у знищенні газопроводів, однак ця версія носить спекулятивний характер і не підтверджена офіційними заявами жодної зі сторін, тому в статті вона відображена лише як предмет публічних дискусій.

Контекст і наслідки

Публічна підтримка Туском підозрюваних посилює політичний конфлікт між Варшавою та Берліном навколо спадщини «Північних потоків». Для Польщі, яка історично позиціонувала себе як противник проекту, диверсія 2022 року стала підтвердженням власної правоти в енергетичній політиці. Для Німеччини, навпаки, це питання верховенства права та міжнародної співпраці в сфері юстиції. Подальший розвиток справи залежатиме від того, чи зможе Берлін узгодити правову позицію з політичним тиском союзників по НАТО та ЄС.