У Білій Церкві 26 вересня 2026 року відбулося урочисте відкриття унікального арт-об'єкта — чотириметрового Фонтану Сковороди, створеного з 20-тонного блока бразильського граніту та бронзи. Прототипом для масштабної скульптурної композиції став малюнок самого видатного українського філософа Григорія Сковороди. Подарунок місцевій громаді зробив Благодійний фонд Дениса Парамонова, який реалізував цей проєкт у межах ініціативи "Культурний_код".

Історія створення та інженерні особливості

Ідея увічнити пам'ять мислителя в такому незвичному форматі виникла у мецената Дениса Парамонова ще у 2021 році до 300-річчя від дня народження Сковороди. Проте через повномасштабне вторгнення терміни зсунулися. Проєктування під керівництвом Заслуженого скульптора України Михайла Реви тривало два роки, а виготовлення моноліта у Дніпрі — ще близько двох років. Центральним елементом композиції стало "зерно життя" вагою 7,5 тонни, яке утримується лише на одній точці опори, що вимагало складних інженерних розрахунків та безперервного 30-годинного різання каменю спеціальним алмазним канатом.

Символізм та сенси композиції

Філософський підтекст пам'ятника розкриває головні ідеї Сковороди про джерело, з якого благодать однаково доступна кожній людині незалежно від розмірів її внутрішньої "посудини". За словами богослова Олександра Філоненка, чотири посудини фонтану символізують мислення, мистецтво, віру та свободу. Поява такого символу саме у Білій Церкви у часи важких випробувань підкреслює прагнення українських міст знаходити нові сенси, зберігати культурний код та наповнювати громадські простори позитивними емоціями.

Офіційне відкриття та плани громади

На церемонії відкриття були присутні представники Київської обласної військової адміністрації, міської влади, меценати та науковці. Заступниця голови КОВА Жанна Осипенко та в.о. мера Білої Церкви Володимир Вовкотруб високо оцінили значущість проєкту, зазначивши, що фонтан в оновленому сквері мікрорайону "Піщаний" стане улюбленим місцем відпочинку містян. Проєкт благоустрою території також підтримав фонд Дениса Парамонова, заклавши основу для подальшого розвитку культурної інфраструктури міста.