10 листопада в київському парку імені Тараса Шевченка відкрилася міжнародна мандрівна документальна виставка «Що ми обрали врятувати. Історії з місій порятунку культурної спадщини в Україні». Експозиція об'єднала 12 документальних історій про людей, які в умовах повномасштабної війни рятували музейні колекції, пошкоджені храми, історичні кам'яні скульптури та інші культурні цінності. Виставка працює просто неба в одному з найжвавіших громадських просторів столиці та буде доступна для відвідувачів до кінця 2026 року. Стенди оформлені українською та англійською мовами, що робить експозицію доступною як для місцевих жителів, так і для іноземних гостей міста.
Дванадцять історій із звільнених та прифронтових регіонів
Матеріали для виставки збиралися під час рятувальних експедицій у звільнених та прифронтових регіонах України в період з 2022 по 2026 рік. Місії проводили команди Національного музею Революції Гідності та Агентства сталого культури (ACURE), зокрема за підтримки територіальної оборони та добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ) № 31 міста Києва. Серед представлених історій — доля керамічного півника з Бородянки, який став одним із символів незламності українців і потрапив до музейної колекції. Окремі стенди присвячені музею Григорія Сковороди у Сковородинівці на Харківщині та Іванківському історико-краєзнавчому музею на Київщині, де зберігалися роботи Марії Примаченко та Ганни Собачко-Шостак. У центрі кожної історії — конкретні люди, які діяли під обстрілами або поверталися на звільнені території, ризикуючи власною безпекою. Експозиція показує, як рятувальники вирішували, що рятувати передусім, як документували пошкодження, вивозили колекції та укріплювали будівлі. Організатори наголошують, що цей досвід стане цінним ресурсом для майбутньої відбудови України.
«Діє у тривалому відрізку та комплексно»
На церемонії відкриття виступив Ігор Пошивайло — ініціатор і куратор виставки, керівник рятувальних експедицій, співзасновник ACURE та виконувач обов'язків генерального директора Національного музею Революції Гідності. За його словами, експозиція спрямована не лише на фіксацію статистики втрачених і пошкоджених пам'яток, а й на демонстрацію стійкості українського суспільства. «Ця виставка — про нашу стійкість, про те, що ми сьогодні робимо, захищаючи нашу історію та нашу ідентичність. Які методики, які практики використовуємо, у чому ми сильні, а чого ще бракує. Сьогодні вже недостатньо зашити пам'ятку фанерними щитами, діє у тривалому відрізку та комплексно», — заявив Пошивайло. У відкритті також взяли участь директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова, мистецтвознавиця та віцепрезидентка Europa Nostra Наталія Мусієнко, координаторка Європейського хабу культурної спадщини Europa Nostra в Києві Оксана Узлова, а також заступник директора Національного військово-історичного музею України полковник Олександр Філь.
341 об'єкт культурної спадщини Києва постраждав від атак
Марина Соловйова навела дані про масштаби збитків: від початку повномасштабного вторгнення російських атак зазнали 341 об'єкт культурної спадщини та культурної інфраструктури Києва, з них близько 40 були атаковані повторно. Серед постраждалих — Президія Національної академії наук України, Національний музей «Чорнобиль», Національний художній музей України, Успенський собор. «Переконана, що такі дії російської армії — це цілеспрямоване знищення нашої історії, культури, тому маємо спільно об'єднатися заради захисту та збереження нашої української ідентичності», — підкреслила Соловйова. Контекст вибору майданчика для виставки не випадковий: 10 жовтня 2022 року внаслідок російського ракетного удару по центру Києва постраждав сам парк Шевченка, сусідні музеї, історичні будівлі та пам'ятки. Одна з ракет влучила у дитячий майданчик за кілька десятків метрів від Музею Ханенків.
Міжнародне визнання: запрошення з Амстердама, Гааги та Брюсселя
Експозиція вже здобула міжнародне визнання: організатори повідомили, що виставку запросили показати в Амстердамі, Гаазі та Брюсселі. Це підтверджує інтерес європейських інституцій до теми збереження культурної спадщини в умовах збройного конфлікту. Оксана Узлова, координаторка Європейського хабу культурної спадщини Europa Nostra в Києві, зазначила, що парк Шевченка посідає особливе місце в концепції «КиївМузА» — Київського музейного ареалу, над якою працює хаб. «Тут особлива атмосфера, своя історія, свій „геній місця“. Парк оточений музеями та університетами. Тут завжди вирує студентське життя. І нам дуже хочеться, щоб студенти зупинялися біля виставки», — сказала Узлова. Організатори розраховують, що експозиція приверне увагу перехожих, зокрема студентів, і викличе інтерес до питань збереження культурної спадщини.
Практичний досвід для відбудови
Виставка позиціюється не лише як меморіальний проєкт, а і як практичний інструмент передачі досвіду. На стендах зафіксовані конкретні методики: порядок документування пошкоджень, алгоритми вивезення колекцій, способи укріплення будівель в умовах триваючих обстрілів. Цей матеріал, за задумом кураторів, буде корисним фахівцям, які у повоєнний період займатимуться відбудовою пошкоджених об'єктів по всій Україні. Мандрівний формат експозиції дозволяє тиражувати цей досвід за межами Києва — як всередині країни, так і на міжнародних майданчиках, де виставка вже отримала запрошення для показу.
