У ніч на 22 жовтня 2026 року російські війська завдали масованого удару по центру Києва із застосуванням балістичних ракет, оснащених касетними бойовими частинами. За даними президента України Володимира Зеленського, одна з таких ракет уразила Печерський район столиці, зачепивши історичну забудову та інфраструктурні об'єкти між Києво-Печерською лаврою та Свято-Введенським монастирем.

Деталі нічної атаки та особливості застосованого озброєння

Під час нічного обстрілу російська сторона використала три балістичні ракети з касетним наповненням. Особливість цього типу боєприпасів полягає в тому, що вони детонують у повітрі під час заходження на ціль, уражаючи всі живі об'єкти та інфраструктуру в радіусі до 400 метрів. Президент України наголосив, що удар припав виключно по цивільній зоні, де повністю були відсутні будь-які військові об'єкти.

У результаті вибуху пошкоджень зазнали будівлі Свято-Введенського монастиря, житлові будинки, міські магазини, кафе та інші об'єкти цивільної інфраструктури. Медичні служби та міська влада зафіксували постраждалих: внаслідок нічного нальоту поранення зазнали 15 людей, зокрема двоє 15-річних підлітків. Вісьмох поранених було госпіталізовано до медичних закладів міста.

Масштаб атак по регіонах України та ситуація з енергетикою

Удень 22 жовтня повітряна тривога охопила Київ та більшість українських регіонів, зокрема Харків, Дніпро, Миколаїв, Херсон та інші міста. У Харкові під удар потрапила міська електричка, зафіксовано руйнування у населених пунктах Київської, Житомирської, Донецької, Чернігівської та Рівненської областей.

Глава держави також звернув увагу на загальну статистику обстрілів критичної інфраструктури. За його словами, у період з 11 жовтня було зафіксовано понад 170 влучань по ключових об'єктах енергетичної системи України, попри роботу сил протиповітряної оборони, які перехоплюють значну частину безпілотників та ракет.

Значення подій та позиція керівництва країни

Події 22 жовтня демонструють продовження інтенсивних бойових дій та незмінність тактики ударів по тилових регіонах. Керівництво України неодноразово заявляло про неприпустимість територіальних поступки як способу досягнення миру, зазначаючи, що здача стратегічних міст, таких як Слов'янськ і Краматорськ, лише наблизить бойові дії до нових рубежів. Масовані удари по цивільній інфраструктурі підтверджують збереження високого рівня напруженості та необхідність подальшого зміцнення систем протиповітряної оборони українських міст.