---
title: "Удар по «харчовим ланцюгам»: чому охолоджені продукти в Україні дорожчають навіть без дефіциту"
description: "Знищення великих розподільчих центрів змушує український рітейл переходити на дрібні склади. Доставка охолоджених товарів дорожчає на 35–50%, що додає 7–12% до роздрібної ціни."
date: 2026-09-02T10:38:00.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/udar-po-harchovym-lantsyham-oholozheni-tovary-dorozhchayut-uk
tags: [ukraine-retail, cold-chain, logistics, food-prices, inflation, warehouses]
publisher: "XAB.info"
---

# Удар по «харчовим ланцюгам»: чому охолоджені продукти в Україні дорожчають навіть без дефіциту

![Покупники біля холодильних стелажів з охолодженими молочними продуктами в супермаркеті на тлі зростання цін](https://xab.info/media/2026/09/02/udar-po-pishchevym-tsepyam-oholozhennye-tovary-dorozhayut/udar-po-pishchevym-tsepyam-oholozhennye-tovary-dorozhayut-1.webp)

## 🎯 Key Points

- У Київському регіоні знищено 80–100 тис. кв. м холодних складів, а по країні виведено з ладу близько 500 тис. кв. м складської нерухомості класу A — майже 30% таких площ.
- Рітейл переходить на децентралізовану модель дрібних складів, що збільшує вартість доставки охолоджених товарів на 35–50% і додає 7–12% до роздрібної ціни.
- Додатковий тиск на ціни створюють зростання цін на паливо на 28% у липні 2026 року та зберігається дефіцит кадрів.

Останні удари по великих розподільчих центрах посилили тиск на український рітейл і змусили галузь перестроювати всю логістику. Замість єдиних великих хабів мережі змушені переходити на модель дрібних складів, що об'єктивно збільшує вартість кожної операції. За оцінкою UTG, вартість доставки охолоджених товарів може зрости на 35–50%, а це в кінцевому підсумку додає 7–12% до роздрібної ціни залежно від категорії, регіону та конкретного рітейлера. Таким чином, подорожчання відбувається не через дефіцит товару на полиці, а через зруйновану «холодовий ланцюг» і зрослі логістичні витрати.

### Масштаб руйнувань: що виведено з ладу

Обсяг втрат логістичної інфраструктури, за оцінками експертів, порівнянний із десятками тисяч квадратних метрів. За даними CEO Бюро інвестиційних програм і засновника GreenІнвест Олександра Бондаренка, у Київському регіоні знищено близько 80–100 тис. кв. м холодних складів. Dragon Capital оцінює загальний обсяг складської нерухомості класу A, виведеної з ладу по країні, приблизно у 500 тис. кв. м — це майже 30% таких площ. При цьому вільні площі більш старого формату (класи B і C) покривають лише 20–30% втрачених холодних потужностей, а везти швидкопсувну продукцію на 300–400 км з інших областей економічно невигідно.

### Хто постраждав сильніше: fresh і frozen

Найбільше від руйнування логістичної інфраструктури постраждали дві групи товарів. Перша — fresh: свіжі та швидкопсувні продукти, що потребують постійного температурного контролю. Друга — frozen: товари глибокої заморозки, які мають зберігатися при температурі −18 °C або нижче. Саме для цих категорій розрив холодового ланцюга означає не просто подорожчання, а ризик псування та списань, тому рітейлери змушені перестроювати маршрути та запаси.

### Децентралізація як відповідь рітейлу

Щоб знизити ризик перебоїв у поставках і локального дефіциту, рітейл переходить до децентралізованої моделі: замість одного великого хаба мережа використовує кілька більш дрібних складів. Така схема потребує більше операцій, техніки та персоналу, тобто безпосередньо збільшує витрати. Експерти також відзначають, що пряма доставка від виробника в магазини (DSD) може збільшувати транспортні витрати в 2–3 рази і підвищувати ризик списань, що додатково б'є по маржі.

### Математика подорожчання

За даними UTG, вартість доставки охолоджених товарів може зрости на 35–50%, що додає 7–12% до роздрібної ціни таких товарів через додаткові логістичні витрати. Для порівняння: ціни на сухі товари можуть зрости на 3–5%. Додатковим фактором тиску на витрати стало подорожчання пального — ціни на паливо у липні 2026 року зросли на 28% порівняно з минулим роком. Свою роль відіграє і дефіцит кадрів, який, за оцінкою Центру економічної стратегії, зберігатиметься через міграцію та мобілізацію.

### Що це означає для покупця

Рітейлери змушені шукати баланс між цільовою рентабельністю та платоспроможністю покупців, однак витрати на збереження холодового ланцюга в кінцевому підсумку позначаться на вартості щоденного кошика. Охолоджені та заморожені продукти — базова частина раціону, тому навіть помірне додавання в 7–12% до ціни відчувається домогосподарствами відчутніше, ніж зростання цін на сухі товари. Таким чином, удар по «харчовим ланцюгам» перетворюється на структурний фактор інфляції, який супроводжуватиме ринок до тих пір, поки не відновиться логістична інфраструктура.

## 🔍 Fact-Check Verification

- [М'ясо, молоко та овочі: чому охолоджені продукти можуть подорожчати найбільше](https://www.rbc.ua/ukr/news/m-yaso-moloko-i-ovochi-chomu-oholodzheni-1788345331.html) - Источник содержит ключевые цифры: 80–100 тыс. кв. м холодных складов в Киевском регионе (Бондаренко), 500 тыс. кв. м класса A по стране (~30%, Dragon Capital), рост доставки охлажденных товаров на 35–50% и прибавка 7–12% к цене (UTG), рост цен на топливо на 28% в июле 2026 года. Все данные — экспертные оценки, что учтено в статусе.

## ❓ FAQ

### Q: Чому охолоджені продукти дорожчають, якщо товару на полицях достатньо?
**A:** Тому що зруйновані великі розподільчі центри та холодовий ланцюг. Рітейлу доводиться везти товар з дрібних складів і на великі відстані, що збільшує вартість доставки на 35–50% і додає 7–12% до роздрібної ціни.

### Q: Які товари постраждають сильніше всього?
**A:** Найбільше — категорії fresh (свіжі та швидкопсувні продукти з температурним контролем) і frozen (товари глибокої заморозки при −18 °C і нижче). Сухі товари подорожчають менше — приблизно на 3–5%.

### Q: Скільки складських площ знищено?
**A:** За оцінкою Олександра Бондаренка, у Київському регіоні — 80–100 тис. кв. м холодних складів. Dragon Capital оцінює втрати складської нерухомості класу A по країні в близько 500 тис. кв. м, що становить майже 30% таких площ.