Російські ракетні та дронові атаки влітку 2026 року призвели до знищення близько 13 мільйонів українських книг, що становить приблизно третину від загального обсягу видань, надрукованих у країні за поточний рік. Цей безпрецедентний удар завдав найтяжчої шкоди не лише економіці вітчизняної видавничої справи, а й культурній інфраструктурі, оскільки знищена література напряму пов'язана з українською мовою та ідентичністю.

Масштабні руйнування та удар по видавництву «Ранок»

Одним із найтрагічніших епізодів стала атака на склад харківського видавництва «Ранок» у серпні 2026 року. У момент удару на об'єкті перебувало 628 тисяч нових шкільних підручників, готових до початку навчального року. Співзасновник та генеральний директор видавництва Віктор Круглов разом із співробітниками дивом уникнув загибелі: вибух стався лише за 30 метрів від них. Після першої детонації люди намагалися гасити вогонь, але сталася друга хвиля атаки, що змусила персонал евакуюватися. Внаслідок пожежі, яка бушувала цілий тиждень, було знищено близько 8 мільйонів примірників — понад 85% усіх запасів підприємства, включно з дитячими книгами та літературою для підлітків.

Збитки для інших видавництв та логістичні зміни

Серйозно постраждали й інші гравці книжкового ринку України. Київське видавництво Krapky повністю позбулося своїх запасів через удар по передмістю столиці, через що на вересневому BookForum у Львові читачі могли робити лише попередні замовлення. Харківський Vivat втратив книги на 16 мільйонів гривень, видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» втратило 40 тисяч примірників на суму близько 500 тисяч доларів, а склади «Книголову» та партнера BookChef втратили сотні тисяч книг. У відповідь на постійну загрозу видавці змушені змінювати логістику: тепер великі тиражі розсереджуватимуться по невеликих складах по всій країні, хоча це може збільшити терміни доставки.

Культурний контекст та позиція влади

Представники української влади зазначають, що цілеспрямоване знищення книжкових складів та логістичних центрів є частиною масштабної стратегії проти цивільної інфраструктури. Заступниця міністра культури Богдана Лаюк наголосила, що оскільки окупанти не можуть захопити ключові міста, вони намагаються позбавити громадян звичних елементів повсякденного життя, включаючи книги. Крім того, на тимчасово окупованих територіях фіксуються систематичні вилучення та знищення україномовних видань із бібліотек.

Перспективи відновлення книжкового ринку

Попри колосальні збитки та загрозу осіннього дефіциту частини найменувань, українські видавці сповнені рішучості продовжувати роботу. Ринок, який після 2022 року та заборони російського імпорту переорієнтувався на вітчизняного автора та українську мову, демонструє високу стійкість. Великі видавництва вже формують плани на 2027 рік та працюють над передруком втрачених підручників, хоча деякі невеликі гравці, такі як Who is That?, були змушені тимчасово призупинити діяльність.