Офіційне завершення розслідування: відсутність складу злочину
19 серпня 2026 року стало днем остаточного юридичного завершення гучного міжнародного інциденту, відомого як «справа золотого конвою». Центральний слідчий відділ Головного управління з питань злочинів Національної податкової служби Угорщини (NAV) офіційно припинив кримінальне провадження проти українських касових службовців «Ощадбанку». Як заявив адвокат затриманих Лорант Горват, рішення було прийнято в зв'язку з повною відсутністю складу злочину. Слідчі органи визнали, що звинувачення у відмиванні грошей, висунуте раніше, не мало під собою фактичних підстав.
Рішення угорської податкової служби стало поворотним моментом в історії, яка почалася з драматичного затримання працівників українського банку у березні 2025 року. Під час перегляду справи NAV встановила, що дії касових службовців повністю відповідали банківським протоколам та міжнародним нормам перевезення цінностей. Слідство підтвердило, що жодна з операцій, проведених перевізниками, не підпадала під визначення фінансових махінацій або незаконного обігу капіталу.
Походження цінностей: міжбанківська операція з Raiffeisen та Сбербанком
Ключовим фактором, що вплинув на закриття справи, стало встановлення легального походження вилученої готівки та золотих злитків. Згідно з роз'ясненнями NAV, наданими адвокату, усі цінності, включаючи мільйони доларів та євро, а також золото, були отримані в ході стандартної міжбанківської операції. Документально підтверджено, що кошти були передані від Raiffeisen Bank International AG на адресу ПАТ «Сбербанк».
Угорські слідчі визнали, що початкові підозри щодо «невідомого походження» коштів були помилковими. Raiffeisen Bank International AG надав повні документи, що підтверджують легітимність транзакції та законність перебування цінностей у касових машинах. Цей доказ став вирішальним для визнання невинуватості українських громадян та закриття справи.
Хронологія інциденту: від незаконного затримання до повернення цінностей
Історія «золотого конвою» почалася 5 березня 2025 року, коли угорські спецслужби взяли в заручники працівників Ощадбанку та конфіскували вміст двох банківських машин. Інцидент супроводжувався грубим порушенням прав затриманих: чоловіків тривалий час тримали в наручниках, перевозили з зав'язаними очима та не надавали доступу до адвокатів. Це викликало різку критику з боку України та міжнародних правозахисних організацій.
6 травня 2025 року Угорщина повернула Україні захоплені гроші та цінності. Однак кримінальна справа продовжувала залишатися відкритою, створюючи невизначеність для касових службовців та їхніх родин. Тільки через понад рік, у серпні 2026 року, NAV офіційно визнала свою помилку та припинила провадження, підтвердивши, що затримання було незаконним і не мало правових підстав.
Суперечливі дані
Попри офіційне закриття справи, існують суперечності в оцінках дій угорської влади. З одного боку, NAV визнала відсутність складу злочину та повернула цінності. З іншого боку, адвокат Лорант Горват продовжує наполягати на тому, що затримання було незаконним і порушило три міжнародні конвенції. Він вимагає арешту екс-прем'єра Віктора Орбана та ряду колишніх чиновників Угорщини за справою про незаконне затримання українських громадян.
Угорська влада, у свою чергу, не коментує вимоги про арешт, посилаючись на те, що справа закрита і всі питання вирішені. Це створює ситуацію, коли юридично інцидент вичерпано, але політичні та дипломатичні наслідки продовжують обговорюватися. Україна вважає, що відповідальність за незаконні дії має бути встановлена, тоді як Угорщина наполягає на остаточності рішення NAV.
Наслідки для міжнародних відносин та банківського сектору
Закриття справи «золотого конвою» має значні наслідки для відносин між Україною та Угорщиною, а також для міжнародного банківського сектору. Інцидент показав вразливість міжбанківських операцій та необхідність посилення захисту касових службовців при перетині кордонів. Українські банки тепер вимагають додаткових гарантій безпеки при проведенні міжнародних перевезень цінностей.
Окрім того, справа стала прецедентом для перегляду процедур затримання іноземних громадян в Угорщині. Міжнародна спільнота закликає угорську владу до дотримання прав людини та міжнародних норм. Водночас, закриття справи демонструє здатність правових систем виправляти помилки, хоча й із запізненням. Це важливий сигнал для всіх країн, що беруть участь у міжнародних фінансових операціях.
