Кабінет Міністрів України затвердив створення нового структурного підрозділу — Агентства прикладних досліджень, яке має стати системною «точкою взаємодії» між науковою спільнотою та реальним сектором економіки. Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Міністерства освіти і науки, агентство функціонуватиме в межах Державної наукової установи «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» і буде запущене як експериментальний проєкт, передбачений постановою КМУ №1075 від 26 серпня 2026 року. Одночасно з інституційним запуском відкрито набір фахівців на низку посад у команду нового відомства.
Повний цикл: від технологічного запиту до комерціалізації
За даними МОН, мандат Агентства охоплює весь цикл співпраці науки та бізнесу. На першому етапі фахівці аналізуватимуть технологічні та виробничі потреби малого, середнього та великого бізнесу, допомагатимуть підприємствам готувати технічні завдання, збирати та перевіряти їх. На основі виявлених потреб агентство сформує пропозиції щодо пріоритетних напрямів першого конкурсу прикладних досліджень і розробок на замовлення українського бізнесу. Далі команда займеться налагодженням комунікації між підприємствами, університетами та науковими установами: пошуком партнерів, підготовкою спільних заявок, наданням організаційно-методичної та консультаційної підтримки потенційним учасникам конкурсу.
Супровід досліджень та трансфер технологій
Після формування пар «підприємство — наукова група» агентство супроводжуватиме виконання спільних прикладних досліджень і науково-технічних розробок, братиме участь у випробуваннях дослідних зразків і прототипів. Окремий напрям роботи — розробка та реалізація стратегії комерціалізації результатів досліджень. Агентство також сприятиме роботі підрозділів із трансферу технологій та інноваційного розвитку університетів і наукових установ, забезпечуючи їхню координацію. Окрім цього, передбачено впровадження, адміністрування та розвиток інформаційно-комунікаційної платформи для взаємодії науки та бізнесу, а також відстеження того, як результати досліджень використовуються у виробничих процесах, з аналізом ефективності впровадження та економічного ефекту.
Позиція міністра: «беремо на себе частину ризиків»
Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко, коментуючи запуск проєкту, наголосив, що «технологічна спроможність країни залежить від того, чи вміємо ми створювати власні рішення та впроваджувати їх у виробництво». За його словами, для України це питання економічної стійкості та конкурентоспроможності підприємств, а українські вчені «мають стати повноцінними партнерами бізнесу». «Тому ми беремо на себе частину ризиків дослідницького етапу і створюємо умови, за яких компаніям вигідно інвестувати в українські розробки», — заявив очільник МОН. Він додав, що агентство «має закласти основу для тривалого партнерства науки та бізнесу», щоб «знання наших вчених перетворювалися на нові виробництва та кваліфіковані робочі місця».
Перший конкурс та набір у команду
У МОН уточнили, що експериментальний проєкт об’єднує дві складові: створення нової інституції та проведення першого конкурсу прикладних досліджень і розробок на замовлення українського бізнесу. За кожним запитом у межах конкурсу, за словами міністерства, стоїть конкретне виробниче завдання, і саме ці етапи супроводжуватиме Агентство. Паралельно відкрито набір фахівців на різні посади в команду агентства; умови та вимоги до кандидатів опубліковані в описі кожної вакансії. Як зазначають у міністерстві, робота команди охоплюватиме також проведення інших заходів для розвитку партнерств між наукою та реальним сектором економіки, комерціалізації розробок і трансферу технологій.
Контекст: наука в умовах трансформації
Запуск Агентства прикладних досліджень вписується у ширший цикл змін в українській науці, які обговорюються останніми місяцями. Раніше уряд переглянув механізми фінансування наукових досліджень, запровадивши нові критерії відбору та особливі умови для низки проєктів. Паралельно Верховна Рада ухвалила закон про академічну доброчесність, спрямований на боротьбу з плагіатом та «купленими» науковими роботами. На тлі цих реформ створення інституційного «мосту» між лабораторією та виробництвом виглядає як спроба системно вирішити проблему розриву між фундаментальними дослідженнями та їхнім практичним застосуванням в умовах, коли, за оцінками профільних відомств, значна частина українських вчених залишила країну в роки війни.
