---
title: "Вторинна переробка під ударом: як масовані атаки України змінили паливний баланс Росії"
description: "Україна завдала рекордну кількість ударів по НПЗ Росії у травні, атакувавши 8 із 10 найбільших заводів. Зміна тактики на удари по вторинній переробці призвела до падіння обсягів виробництва до мінімуму за 15 років. Експерти попереджають про ризики дефіциту палива, попри оптимістичні заяви Кремля. 🔥🇷🇺🇺🇦"
date: 2026-06-01T08:34:00.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/ukraina-atakuvala-npz-rosii-krizys-palyvnyh-potuzhnostey-uk
tags: []
publisher: "XAB.info"
---

# Вторинна переробка під ударом: як масовані атаки України змінили паливний баланс Росії

![Пожежа на промисловому об'єкті: потужні струмені води гасять палаючу будівлю, символізуючи шкоду від атак для паливного балансу Росії](https://xab.info/media/2026/06/01/ukraina-atakovala-npz-rossii-krizis-toplivnyh-moshchnostey/ukraina-atakovala-npz-rossii-krizis-toplivnyh-moshchnostey-1.webp)

Травень 2024 року став переломним моментом у стратегії українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі. За один місяць Сили оборони України завдали не менше 30 ударів по нафтових об'єктах — це рекордний показник з початку повномасштабного вторгнення. Якщо раніше атаки носили точковий характер, то тепер мова йде про системний тиск на всю галузь: за місяць було уражено вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів (НПЗ) країни.

### Зміна тактики: від первинної до вторинної переробки

Київ змінив пріоритети у виборі цілей. Якщо раніше удари наносилися переважно по установках первинної переробки, які відносно швидко відновлюються, то тепер фокус змістився на агрегати вторинної переробки. Саме ці установки відповідають за виробництво бензину та дизельного палива в промислових масштабах.

Ветеран галузі та експерт Фонду Карнегі Сергій Вакуленко пояснює, що шкода від таких атак значно глибша. Ремонт вторинних агрегатів — задача набагато складніша та дорожча. Західні санкції, які обмежують постачання високотехнологічного обладнання з-за кордону, роблять процес відновлення затяжним. В результаті заводи змушені працювати внапівсили або зупинятися на тривалі терміни.

### Цілі атак: повторні удари по ключових вузлах

Стратегія Києва будується на принципі повторних ударів по одних і тих самих об'єктах, щоб не дати промисловості відновитися. За місяць дрони атакували:

    - Завод «Янос» (спільне підприємство «Роснефті» та «Газпром нафти») — 3 удари.

    - Об'єкти «Лукойл» у Нижньому Новгороді та Пермі — по 2 удари.

    - Волгоградський НПЗ — зупинений після чергового удару.

    - Саратовський НПЗ — отримав повторні пошкодження.

Окрім заводів, під удар потрапили експортні термінали, насосні станції та сховища палива. Принаймні 16 ударів припали безпосередньо на НПЗ.

### Рекордне падіння потужностей

Ефективність атак підтверджується сухими цифрами. За даними аналітичної компанії OilX, у травні середній обсяг переробки нафти в Росії склав 4,58 мільйона барелів на добу. Це на 700 тисяч барелів менше, ніж рік тому, і найнижчий показник з жовтня 2009 року. Аналітики прогнозують подальше зниження обсягів через накопичену шкоду.

### Реакція ринку та влади

Усвідомлюючи ризики внутрішнього дефіциту, російська влада ввела жорсткі обмеження на експорт. З 1 квітня знову діє заборона на вивіз більшості марок бензину, а експорт авіаційного палива обмежено до кінця листопада. Ці заходи мають на меті підтримати внутрішні поставки, однак ситуація на ринку залишається напруженою.

Офіційна статистика виглядає відносно спокійною: середня ціна бензину з початку року виросла всього на 2 рублі, до 67,53 рубля за літр. Однак біржові дані малюють іншу картину. Обсяги преміального бензину 95-ї марки, що пропонується на продаж у європейській частині Росії, впали до 5000 тонн на добу — це лише третина від пропозиції минулого року. У річному вираженні біржові ціни на цей вид палива зросли більш ніж на 20%.

Така ситуація вже створює проблеми для незалежних мереж АЗС, які не пов'язані з великими нафтовими холдингами і стикаються з труднощами при оптових закупівлях палива.

### Геополітичний контекст та офіційні коментарі

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков 21 травня заявив, що Росія не бачить ризику дефіциту палива, пояснюючи зниження виробництва сезонним технічним обслуговуванням. Він підкреслив, що попит і пропозиція збалансовані. Тим не менш, обмеження на закупівлі палива вже введено в Криму, а минулого року дефіцит торкнувся Далекого Сходу та окуповані території України.

Ситуація ускладнюється глобальними факторами. Атаки на російські НПЗ збіглися з кризою в Ормузькій протоці, де потоки нафти практично зупинилися через конфлікт на Близькому Сході. Втрата барелів зі країн Перської затоки змусила Росію збільшити експорт сирої нафти, що створює додаткове напруження на внутрішній переробці.