Директор енергетичних програм Центру Разумова Володимир Омельченко в інтерв'ю виданню «Енергобізнес» (публікація РБК-Україна) заявив, що Україні необхідно переглянути чинний заборона на експорт природного газу й перейти до гнучкої моделі, за якої надлишок ресурсу продається за кордон, а за дефіциту — імпортуються. За його словами, нинішня система ручного регулювання цін і закритого ринку одночасно погіршує фінансовий стан «Нафтогазу» й позбавляє приватні газодобувні компанії стимулів для інвестицій.

Як заборона на експорт ударила по видобутку

Омельченко нагадав, що до повномасштабного вторгнення Росії приватні газодобувні компанії активно збільшували видобуток і змогли вийти на рівень до 5 млрд кубометрів на рік. Однак після того, як Кабінет міністрів на початку 2022 року ввів нульові квоти на експорт газу українського походження, поєднання з падінням внутрішнього споживання та звуженням ринку збуту, приватні оператори почали скорочувати як видобуток, так і капітальні витрати. «В підсумку за ці чотири з половиною роки ми втратили близько 6 млрд кубометрів газодобутку. А якби ми ці обсяги експортували — хоча б половину зі втрачених, — це великі гроші, які теж можна було б вкласти у видобуток і нарощувати далі і податки, і видобуток, і для оборони», — підкреслив експерт.

Аналогія з ринком електроенергії

Омельченко проводить пряму паралель з ринком електроенергії, який в Україні функціонує за принципом відкритої біржі: коли генерації достатньо і формується профіцит, енергія продається; коли виникає дефіцит — закуповується ззовні. «Я схильний до того, щоб газовий ринок був таким самим відкритим, як ринок електричної енергії: коли є потреба — купуємо, коли профіцит — продаємо. Ця модель працює. А та модель, яку придумали для газу, не працює: вона просто банкрутить і «Нафтогаз», і приватні підприємства. Немає сенсу інвестувати, коли ціни регулюються в ручному режимі», — підсумував директор енергетичних програм Центру Разумова.

Стан газозберігачів перед сезоном 2026/2027

На тлі дискусії про майбутнє експортної політики Міненерго України повідомило, що країна достроково накопичила обсяг газу, необхідний для базового сценарію проходження опалювального сезону 2026/2027. За станом на кінець серпня 2026 року в підземних сховищах перебувало 14,6 млрд кубометрів газу. Ці дані свідчать про те, що поточний запас достатній для забезпечення внутрішніх потреб, що, за логікою Омельченка, створює передумови для контрольованого виведення надлишків на зовнішні ринки без загрози енергетичній безпеці.

Протирічливі дані

У публічній дискусії наметився певний дисонанс між оцінками експертів і офіційною статистикою. З одного боку, Омельченко фіксує втрату порядку 6 млрд кубометрів річного видобутку за чотири з половиною роки і попереджає про системне виснаження інвестиційного циклу в приватному секторі. З іншого боку, Міненерго звітує про дострокове заповнення сховищ до 14,6 млрд кубометрів, що формально виключає гостроту дефіциту в поточному опалювальному сезоні. Різниця в акцентах пояснюється тим, що сховищний запас — це накопичений результат минулих років видобутку та імпорту, тоді як теза про втрату 6 млрд кубометрів стосується поточної виробничої потужності. Водночас обидві позиції вказують на одну системну проблему: без механізму експорту надлишків і ринкового ціноутворення стимули для відновлення видобутку залишаються мінімальними, а залежність від накопиченого запасу з часом буде наростати.

Що далі

Заяви Омельченка підхоплюються низкою українських ЗМІ: «Обозреватель» і РБК-Україна в окремих матеріалах відзначають, що навіть частковий, контрольований експорт газу здатний відродити інтерес інвесторів до буріння нових свердловин і відновленню інфраструктурних потужностей. Питання перегляду нульових квот на експорт, введених у 2022 році, залишається відкритим і, судячи з активності експертного середовища, з високою ймовірністю буде винесене на порядок денний Кабінету міністрів найближчими місяцями — у тому числі в контексті підготовки до зими 2026/2027 і пошуку додаткових джерел фінансування оборонного сектору.