Економічний стимул: розрив цін як драйвер розвитку
Українська газова галузь стоїть на порозі важливого стратегічного рішення. Згідно з даними, актуальними на середину серпня 2026 року, українські газодобувні компанії виявляють серйозний інтерес до можливості експортувати частину своєї продукції на європейські ринки. Основним мотивом є суттєвий ціновий розрив: тоді як на Українській енергетичній біржі (УЕБ) вартість газу коливається в межах 480 доларів за тисячу кубічних метрів, на європейському хабі TTF вона сягає 739 доларів. Різниця в майже 300 доларів створює потужний економічний стимул для виробників, які бачать у цьому шанс не просто збільшити прибуток, а отримати критично важливий ресурс для модернізації.
Генеральний директор консалтингової компанії «Нефтегазстройинформатика» Леонід Уніговський підкреслює, що бажання компаній продати газ за європейськими цінами диктується не лише комерційною вигодою. Значна частина бюджетів підприємств сьогодні йде на відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок бойових дій, та закупівлю резервного обладнання. Без додаткових інвестицій, які може дати експорт, галузь ризикує зіткнутися з неможливістю фінансування нових свердловин та геологорозвідувальних робіт.
Модель «контрольованого експорту»: баланс між прибутком та безпекою
Обговорювана урядова модель експорту не передбачає повного відкриття кордонів для газу. Йдеться про суворий регламентований механізм, який дозволить продавати за кордон лише обмежену частину власного видобутку — до 15%. Така заходи має на меті збалансувати інтереси бізнесу та національну енергетичну безпеку. Експорт здійснюватиметься з загальними лімітами та збереженням за державою права негайно припинити постачання у разі виникнення ризиків для внутрішнього енергозабезпечення.
Цей підхід підтримується експертним середовищем. Директор енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокип раніше пропонував гнучку систему, за якої держава встановлює допустимі обсяги експорту на короткі проміжки часу (тиждень, декада або половина місяця) та оперативно переглядає квоти після оцінки реального балансу в системі. Президент ICC Ukraine Володимир Щелкунов також виступав за контрольований продаж невеликої частки газу як спосіб підтримки економіки видобутку.
Проблема стагнації приватного сектору та відновлення потужностей
Ключовий аргумент на користь експорту — необхідність подолання стагнації в приватному секторі газодобутку. На думку Леоніда Уніговського, приватні компанії досі не повернулися до довоєнних обсягів виробництва. Якщо у 2021 році приватний сектор видобув близько 5 мільярдів кубічних метрів газу, то в поточному році (2026) показник становить лише 3,5–3,7 мільярда кубічних метрів. «Газодобувний бізнес не може стагнувати постійно», — зазначив експерт, вказуючи на те, що без припливу коштів галузь не зможе відновити та примножити свої потужності.
Введення нульових квот на експорт українського газу на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році було вимушеним заходом. Однак зараз, коли ситуація стабілізувалася, експерти бачать у частковому експорті інструмент для «оживлення» галузі. Додатковий прибуток дозволить компаніям інвестувати в нові проекти, що в довгостроковій перспективі підвищить енергобезпеку самої України.
Транспортні сховища та підготовка до опалювального сезону
Рішення питання щодо експорту також тісно пов'язане з поточним статусом підземних сховищ газу (ПСГ). У другій половині серпня 2026 року в українських ПСГ було накопичено близько 13 мільярдів кубічних метрів газу, що більш ніж на 40% перевищує показники минулого року. За оцінками уряду, до початку листопада країна може накопичити понад 15 мільярдів кубічних метрів, чого має бути достатньо для комфортного проходження опалювального сезону.
Високий рівень заповнення сховищ створює передумови для того, щоб виділити частину надлишків на експорт без шкоди для внутрішнього споживання. Це підтверджує доцільність моделі з лімітом у 15%: за поточних темпів накопичення газу у держави є «буфер», який дозволяє гнучко керувати потоками, не ставлячи під загрозу населення в зимовий період.
