Україна, Європейська комісія, Румунія та Молдова провели стратегічну зустріч, присвячену критично важливому питанню: як забезпечити стабільний експорт української продукції в умовах, коли традиційні морські шляхи перебувають під загрозою. Поводом для переговорів стали масовані російські атаки на портову інфраструктуру та торгові судна, які фактично призвели до тимчасової припинення судноплавства в чорноморських портах України.

Як повідомляє Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, сторони обговорили необхідність кардинального посилення альтернативних логістичних маршрутів, зокрема, через порти Дунаю. Зустріч пройшла у форматі високого рівня, об'єднавши ключових гравців у сфері логістики та транспорту.

Хто брав участь у переговорах

Українську делегацію очолили перший заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач та його колега Андрій Кашуба. Їх підтримали представники Адміністрації морських портів України та ПАТ «Укрзалізниця». Ситуацію з експортом зернових детально проаналізував міністр аграрної політики Тарас Высоцький.

Міжнародний рівень переговорів підтвердили учасники від партнерів: від Європейської комісії була генеральний директор Директорату з мобільності та транспорту Магда Копчинська. Румунію представляв держсекретар Міністерства транспорту Йонел Скриштіану, а Молдову — держсекретар Мірча Паскалуца.

План дій: від модернізації до фінансування

Сторони визначили чіткі напрямки роботи для подолання логістичної кризи. Головною метою стало збільшення пропускної здатності портів Дунайського регіону. Для цього необхідне комплексне розвиток інфраструктури:

  • Модернізація залізничних та автомобільних шляхів, що ведуть до портів.
  • Покращення роботи прикордонних переходів та скорочення часу митного контролю.
  • Підвищення координації між транспортними, митними та прикордонними службами трьох країн.

Окремо обговорювалося питання фінансування. Сторони домовилися залучати європейські кошти на модернізацію інфраструктури в рамках «Шляхів солідарності» та європейської транспортної мережі TEN-T. Це дозволить розширити можливості транзиту не лише аграрної, а й іншої експортної продукції.

Баланс між захистом та експортом

Сергій Деркач підкреслив, що завдання партнерів — створити передбачувані умови для перевезень, усуваючи «вузькі місця» в логістичному ланцюжку. «Дунайський напрямок та Шляхи солідарності мають забезпечувати стабільний рух українських вантажів навіть в умовах постійних загроз безпеці», — зазначив він.

У той же час Андрій Кашуба акцентував увагу на тому, що Україна не залишає спроб захистити власні морські ворота. «Україна щодня працює над посиленням захисту портової інфраструктури та Українського морського коридору. Ми шукаємо рішення, які дозволять зберегти безперервність експорту, навіть якщо російські атаки тривають», — заявив заступник міністра.

Цифри та факти: масштаб втрат та досягнень

Статистика, наведена міністерством, демонструє колосальну роль морських портів в економіці країни. З моменту запуску Українського морського коридору у вересні 2023 року через порти Великого Одеського портового кластера було перевезено 209,3 млн тонн вантажів, з яких 124,1 млн тонн — це зерно. Через коридор пройшло понад 8 тисяч суден.

Однак поточна ситуація вимагає перерозподілу потоків. З початку 2026 року українські морські порти обробили 46 млн тонн вантажів. З них 42,2 млн тонн припало на порти Великого Одеського кластера, і лише 3,8 млн тонн — на порти Дунайського регіону. При цьому порти Великого Одеського кластера традиційно забезпечують близько 90% експорту української аграрної продукції до більш ніж 55 країн світу.

За підсумками зустрічі сторони домовилися про продовження тісної координації для розвитку дунайського логістичного кластера. Це рішення стало відповіддю на реальну загрозу: через постійні атаки судновласники масово припинили заходити в українські порти. В ООН вже заявили, що обстріли портів та кораблів зі сторони РФ створюють пряму загрозу продовольчій безпеці всього світу.