У владі України прокоментували заяву президента США Дональда Трампа про те, ніби Київ і Москва погодилися не чинити ударів по енергетичних об'єктах одне одного. За словами поінформованого співрозмовника РБК-Україна в органах влади, Україна була готова до деескалації з самого початку спроб американського президента домогтися такого результату. Ключове питання, наголосив джерело, полягає не в позиції Києва, а в готовності російської сторони.

Переговори з Уіткоффом і Кушнером: що обговорювали

Співрозмовник видання, відповідаючи на питання про те, чи чекає Україна зараз реакції від Росії, чи веде переговори про деталі, нагадав, що під час візиту спецпосланників президента США Стівена Уіткоффа та Джареда Кушнера до Києва обговорювалися різні варіанти деескалації конфлікту. «Це ж Трамп ніби про щось говорить з росіянами. Коли тут були Уіткофф і Кушнер, то обговорювали різні варіанти деескалації», — зазначив джерело. Таким чином, українська сторона підкреслює, що робота над механізмами зниження напруженості велася на рівні робочих контактів ще до публічних заяв американського лідера.

«Трамп знає, що йому важко відмовити»

Українське джерело також висунуло припущення, що заява Трампа про нібито досягнуту згоду обох сторін може бути спробою поставити і Київ, і Москву перед фактом. «Оскільки Трамп знає, що йому важко відмовити. Але Україна якраз погоджується на деескалацію з самого початку спроб Трампа цього досягти. Питання в готовності Росії», — підкреслив співрозмовник РБК-Україна. Це формулювання фактично вказує на те, що, на думку української сторони, одностороння згода Москви на енергетичне перемир'я на момент заяви Трампа не була підтверджена.

Позиція Зеленського: морське та енергетичне перемир'я

Раніше того ж дня президент Володимир Зеленський повідомив, що сподівається зустрітися з Дональдом Трампом у США наступного тижня. Глава української держави підкреслив, що Україна відкрита до морського та енергетичного перемир'я і планує обговорити ці питання з американським колегою під час можливої зустрічі. Таким чином, офіційна позиція Києва зводиться до готовності до конкретних форм деескалації, однак із застереженням, що вони мають бути узгоджені у форматі двосторонніх переговорів, а не оголошені в односторонньому порядку.

Протирічливі дані

Між заявами сторін та оцінками експертів існують суттєві розбіжності. З одного боку, Дональд Трамп публічно заявив, що Україна і Росія вже погодилися не чинити ударів по енергетичних об'єктах, що передбачає наявність двостороннього консенсусу. З іншого боку, українське джерело в органах влади прямо вказує, що «питання в готовності Росії», не підтверджуючи факт згоди Москви. Крім того, політолог Володимир Фесенко, коментуючи заяву Трампа, вказав на дві можливі причини, чому американський президент міг заявити про нібито досягнуту згоду обох сторін, не маючи на це підтверджених гарантій. Таким чином, до отримання офіційного коментаря від російської сторони та проведення запланованої зустрічі Зеленського з Трампом статус «енергетичного перемир'я» залишається предметом інтерпретації, а не зафіксованим домовленістю документом.

Контекст і перспективи

Заява Трампа про згоду сторін на енергетичне перемир'я пролунала на тлі триваючих переговорів щодо врегулювання конфлікту. Візит Уіткоффа та Кушнера до Києва став одним із ключових епізодів дипломатичної активності останніх тижнів. Для України прийняття енергетичного та морського перемир'я означає зниження ризиків для критичної інфраструктури та логістичних маршрутів, однак, як підкреслюють у Києві, будь-які домовленості мають бути зафіксовані та гарантовані. Наступний тиждень, за словами Зеленського, може стати переломним: запланована зустріч з Трампом у США має дати відповідь на питання, перетвориться чи публічна заява американського президента на конкретний механізм деескалації, чи залишиться риторичним кроком.