Глава Місії України при НАТО Алена Гетьманчук в інтерв'ю РБК-Україна пояснила, як Київ будує оборонні запити до західних партнерів в умовах еволюціонуючої війни. За її словами, Україна регулярно переглядає конкретні позиції всередині ключових оборонних напрямків, оскільки на них безпосередньо впливає зміна характеру російських атак. При цьому, наголосила дипломат, загальна архітектура оборонних пріоритетів країни залишається незмінною, і саме це стабільне ядро, а не зміна тактичних запитів, є орієнтиром для союзників.
ППО залишається головним пріоритетом, але склад загроз змінюється
Одним із головних пріоритетів, за словами Гетьманчук, по-раніше є протиповітряна оборона. Постійною потребою України залишаються засоби протидії балістичним ракетами, однак поява нових типів загроз змушує коригувати склад запитів. Зокрема, українська сторона зараз також потребує засобів боротьби з реактивними дронами, що відображає зсув у тактиці повітряних атак і вимагає від партнерів надання відповідних систем і технологій.
Перехід до далекобійної артилерії змінює обсяги фінансування
Зміни торкнулися і артилерійського напрямку. Україна, за словами глави Місії, перейшла від використання лише стандартних 155-мм снарядів до більш далекобійних боєприпасів категорії Extended Range Ammunition. Гетьманчук зазначила, що це вже принципово інші потреби і, як наслідок, інші обсяги фінансування, що вимагає від донорів перегляду не лише номенклатури, а й бюджетних рамок підтримки.
Виробництво дронів і ракет — третій пріоритет
Третім пріоритетом Гетьманчук назвала інвестиції у виробництво українських дронів і ракет. Київ розраховує, щоб максимально можлива частина наданого партнерами фінансування спрямовувалася саме на цей напрямок. При цьому виробництво адаптується до нових викликів: спочатку Україна масштабувала випуск дронів-перехоплювачів і, за заявою дипломата, досягла показателя збиття понад 90%, потім сформувала запит на безпілотники для ударів на середню дальність (middle strikes) і отримала відповідний результат. Окремим компонентом, за її словами, стали ефективні засоби для далекобійних ударів (deep strikes).
Сигнал для НАТО і роль України в обороні Альянсу
Гетьманчук підкреслила, що збереження загальної архітектури оборонних пріоритетів України попри зміну міністрів оборони є позитивним сигналом для НАТО. В ширшому контексті її заяви вписуються в серію публічних оцінок: раніше глава Місії зазначала, що членство України в Альянсі підтримує рекордна кількість держав, а питання допомоги Україні було визначене як одне з основних на саміті НАТО в Анкарі. В перспективі, за її словами, український досвід і напрацьовані під час війни оборонні можливості можуть стати додатковим джерелом військових можливостей для Альянсу і частково компенсувати окремі здібності, які зараз забезпечують США. Паралельно в відкритих повідомленнях фігурує ракурс, за якого Київ на тлі можливих обмежень з боку США щодо передачі низки систем (зокрема, в контексті обговорення Tomahawk) пропонує альтернативні варіанти співпраці окремим партнерам, що підкреслює гнучкість української оборонної дипломатії.
