На сучасному фронті війна входить у нову фазу, де традиційній логістиці на зміну приходять автономні машини. Україна стрімко збільшує кількість наземних бойових роботів, покладаючи на них найнебезпечніші завдання: від доставки боєприпасів під вогнем до евакуації поранених. Цей перехід диктується суворими реаліями: щільні мінові поля, артилерійські обстріли та масове використання дронів перетворили забезпечення передової на одну з найризикованіших місій.

Ціна помилки та необхідність заміни

Командир взводу 59-ї окремої штурмової бригади ЗСУ Андрій Кушнєров підкреслює головну проблему: «Якщо ви надсилаєте водія-людину доставляти такі речі, існує величезна ймовірність, що його вб'ють». Саме тому українська армія все частіше замінює людей наземними безпілотними платформами. Вони беруть на себе функції кур'єрів, санітарів і навіть розвідників, знижуючи людські втрати.

Промисловий стрибок та масштаб виробництва

Одним із ключових гравців на цьому ринку є українська компанія Ratel Robotics. Генеральний директор Тарас Остапчук розповів, що еволюція їхньої продукції йшла стрімко: перший робот, створений наприкінці 2023 року, був просто самохідною платформою з протитанковими мінами. Сьогодні підприємство випускає сотні безпілотних машин щомісяця.

Масштаби виробництва вражають. У першій половині 2026 року Україна замовила 25 тисяч наземних роботів — це вдвічі більше, ніж за весь попередній рік. До кінця року планується виготовити ще 50 тисяч таких машин. За словами президента Володимира Зеленського, з початку року роботи українського виробництва вже виконали понад 50 тисяч місій.

Доступні технології та різноманіття моделей

Сьогодні в Україні працює близько 280 виробників, які створюють понад 550 моделей наземних роботів. Вартість таких систем варіюється від 2 до 40 тисяч доларів залежно від розміру та функціоналу. Сучасні платформи здатні перевозити сотні кілограмів вантажів, встановлювати міни, запускати FPV-дрони та виконувати ударні завдання.

Генеральний директор державної платформи Brave1 Андрій Гриценюк узагальнює стратегію: «Ми не повинні ризикувати нашими солдатами. Усе, що можна замінити дронами, ми замінюємо дронами».

Вразливість та «розхідний» характер техніки

Попри технологічний прогрес, наземні роботи залишаються вразливими. За словами Кушнєрова, поблизу лінії фронту машина зазвичай витримує лише від п'яти до десяти місій. Однак це втрати, які Україна готова понести, якщо це дозволяє врятувати життя солдата. Для підвищення живучості виробники почали встановлювати протиподрібкову броню та розробляти системи захисту від FPV-дронів.

Нова природа війни

Українські військові відзначають, що масове використання дешевих безпілотних систем змінює саму суть бойових дій. Командир роти безпілотних систем полку «Кракен» з позивним «Грек» стверджує, що роботи підвищують «оперативну витривалість» армії, оскільки не втомлюються і можуть працювати там, де ризик для людей занадто високий.

Експерти вважають, що досвід України стане важливим уроком для всього світу. Вихід майбутніх конфліктів можуть визначати не лише дорогі високотехнологічні системи, а й здатність швидко виробляти великі партії відносно недорогих платформ, які можна легко замінити у разі їхньої втрати. Офіцер РХБЗ зі 32-ї Сталевої ОМБр з позивним «Ведьмак» вже створив унікальну роту з роботами, демонструючи, як швидко армія адаптується до нових реалій.