Міністерство оборони України зміщує акцент у закупівлях артилерійських боєприпасів у бік дальнобійних 155-мм снарядів, однак військові фахівці попереджають, що повна відмова від боєприпасів меншої дальності може створити проблеми для артилерії ЗСУ. Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на матеріал видання «Милітарне». На тлі поширення безпілотників артилерійські позиції змушені відходити від переднього краю, що об'єктивно підвищує потребу в снарядах, здатних уражати цілі на більшу відстань.

Дрони не замінюють артилерію, а посилюють її

За оцінкою авторів матеріалу, попри бурхливий розвиток безпілотної авіації, артилерію неможливо повністю замінити дронами. Найбільшу ефективність дає їхнє поєднання: безпілотник виявляє ціль і передає координати, артилерія наносить вогневе ураження, після чого БПЛА оцінює результат і коригує подальші постріли. Саме така комбінація дозволяє зберегти вогневу потужність навіть за умов, коли противник активно використовує дрони для спостереження та ураження.

Від M107 до активно-реактивних: що змінюється в арсеналі

Найпоширеніший тип — стандартний і відносно дешевий 155-мм снаряд M107 масою близько 43,2 кг із 6,6–7 кг вибухової речовини та дальністю близько 18 км. Більш нові M795, L15, DM121 і LU 211 мають більшу масу ВР або покращену фрагментацію, а їхня дальність залежно від типу та артилерійської системи становить близько 22–40 км. Дальнобійні ERFB використовують покращену аеродинаміку, а варіанти з газогенератором Base Bleed збільшують дальність приблизно до 30 км для стволів L39 і до 41 км для L52. Ще більшу дальність забезпечують активно-реактивні снаряди з ракетним двигуном: наприклад, XM1113 заявлений на близько 40 км від L39 і до 60 км від стволів довжиною 50 калібрів і більше, хоча через двигун частка вибухової речовини в них менша.

Суперечливі дані

Тут версії сторін помітно розходяться. Бувший міністр оборони Михайло Фєдоров під час брифінгу перед відставкою пояснював рішення відмовитися від закупівлі коротких 155-мм снарядів і перенаправити кошти партнерів на дальнобійні боєприпаси, посилаючись на профіцит коротких снарядів на фронті. У червні представники «Української бронетехніки» заявили, що Міноборони перестало замовляти M107 і не приступило до закупівлі українських L15, зосередившись на снарядах типу ERFB. Один із виробників на умовах анонімності також повідомив про відмову від закупівлі 155-мм снарядів із дальністю до 30 км, зазначивши, що «офіційної інформації про те, що закупівлі зупиняють, немає», але запити йдуть «всього на 30+ км», а замовлень і опитувань постачальників у відомстві «загалом немає». Водночас у самому Міністерстві оборони заявили, що продовжують виконувати державні контракти на закупівлю снарядів із дальністю польоту до 30 км. Генеральний штаб, у свою чергу, не розкрив інформацію про зміну потреби в різних типах снарядів, посилаючись на ризок розкриття противнику даних про дії Сил оборони. Таким чином, питання про повну або часткову зупинку закупівель коротких боєприпасів залишається закритим і суперечливим.

Ціновий фактор та позиція Києва

За словами генерального директора «Української бронетехніки» Владислава Бельбаса, за умов глобального дефіциту стандартний 155-мм M107 коштує близько 2,5 тис. євро, L15 — близько 3 тис. євро, а дальнобійні снаряди — порядка 5,5 тис. євро за одиницю. Для порівняння, у 2026 році армія США закуповувала M795 приблизно за 1730 доларів, а M1128 з донним газогенератором — за 4550 доларів; точна ціна активно-реактивного XM1113 у наданих матеріалах не вказана. Президент України, у свою чергу, публічно заявляв про необхідність збільшення поставок дальнобійної артилерії, підкреслюючи потребу в «більше дальнобійної артилерії — снарядів 155 калібру» для ведення бойових дій, ротацій та захисту логістики.