За результатами дослідження Growford Institute, у 2026 році державний бюджет України може втратити щонайменше 18,3 млрд гривень акцизного податку через нелегальний ринок електронних сигарет. Аналітики попереджають, що близько 96% ринку вейпів функціонує в «тіні», а чинні механізми покарання не здатні зупинити незаконну торгівлю. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані інституту.

Масштаб втрат: від 18,3 млрд у 2026-му до 30 млрд у 2028-му

Експерти Growford Institute прогнозують стале зростання бюджетних втрат: якщо у 2026 році недоотримання становитиме щонайменше 18,3 млрд грн, то у 2027 році ця сума може зрости до 23,5 млрд грн, а до 2028 року наблизитися до позначки у 30 млрд грн. Для наочності аналітики наводять порівняння акцизних надходжень: за 2025 рік до бюджету надійшло близько 122 млрд грн акцизного податку від продажу звичайних тютюнових сигарет, тоді як від реалізації електронних сигарет держава отримала лише близько 0,5 млрд грн. Розрив у понад 200 разів свідчить про те, що переважна частина обігу вейпів проходить повз казну.

Схема «самозамісу»: як ухиляються від акцизу

Однією з найпоширеніших схем ухилення від сплати податку аналітики називають продаж так званих наборів для «самозамісу» — комплектів компонентів, з яких покупець самостійно готує рідину для електронних сигарет. За даними Growford Institute, на такі набори наразі припадає близько 50% українського ринку рідин для вейпів. Механізм економії на податку працює таким чином: за 30 мл готової рідини держава мала б отримати близько 450 грн акцизу, проте при реалізації набору для самозамісу до бюджету надходить максимум акциз із нікотинового бустера об'ємом 3 мл (10% від готової рідини), тобто лише 45 грн. Таким чином, податкове навантаження скорочується вдесятеро.

Чому штрафи не працюють

Чинний мінімальний штраф за роздрібний продаж і безоплатне поширення нікотину та компонентів рідин становить 25 тис. грн. Аналітики вважають, що ця сума не має достатнього стримувального ефекту, оскільки нелегальна торгівля залишається високоприбутковою. За оцінками інституту, одна торгова точка з вейпами в торговельному центрі може приносити від 10 до 15 тис. грн виручки на день. У результаті після рейдів та вилучення продукції продавці, як правило, призупиняють роботу лише на кілька днів або скорочують асортимент, а потім відновлюють діяльність.

Рекомендации Growford Institute

Для боротьби з нелегальним ринком аналітики пропонують комплекс заходів. Насамперед — підвищення мінімального штрафу за роздрібний продаж і безоплатне поширення нікотину та компонентів рідин до 250 тис. грн, тобто вдесятеро. Також пропонується законодавчо заборонити роздрібний продаж і безоплатне поширення пропіленгліколю, харчових ароматизаторів і гліцерину — основних компонентів для «самозамісів» — у місцях продажу електронних сигарет. Окремо експерти рекомендують відстежувати та припиняти схеми дроблення бізнесу, коли в одній торговій точці працюють кілька фізичних осіб-підприємців, на яких оформлюють продаж різних компонентів наборів. Крім того, Growford Institute вважає доцільним заборонити видачу ліцензій на роздрібний продаж підакцизних товарів підприємствам, раніше позбавленим таких ліцензій, а також особам, пов'язаним із правопорушниками, і передбачити відповідальність для орендодавців, які продовжують здавати площі порушникам.

Координація та контроль ланцюжків постачання

Серед додаткових рекомендацій — посилення координації правоохоронних і контролювальних органів у боротьбі з нелегальною торгівлею електронними сигаретами. Аналітики пропонують регулярно перевіряти мережі з продажу вейпів та відстежувати ланцюжки постачання сировини й обладнання для виробництва рідин. До такої роботи, на думку експертів, доцільно залучати органи місцевого самоврядування та операторів поштового зв'язку, через які, як зазначається, часто доставляють нелегальну продукцію. Сукупність запропонованих заходів, за оцінкою Growford Institute, здатна суттєво підвищити ефективність дій податкових органів і скоротити масштаб тіньової економіки в сегменті електронних сигарет.