Стратегія Кремля, побудована на придушенні противника масою живої сили та техніки, перестала працювати. Україна створила ефективну систему, яка знищує російські ресурси швидше, ніж Москва встигає їх поповнювати. Експерти Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що Київ фактично зламав головну тактичну перевагу агресора.
Дрон-революція та удари по логістиці
Ключовим фактором зміни балансу сил стала тотальна дронізація фронту. Українські БПЛА забезпечують безпрецедентну розвідку, роблячи неможливим приховане переміщення техніки та живої сили. Російські військові блогери самі визнають, що тактика проникнення, на яку вони розраховували в останні місяці, повністю нейтралізована.
Особливу роль відіграють удари середньої дальності. Весною 2026 року Київ завдав серії ударів, які призвели до фактичної блокади ключових транспортних артерій. Магістраль М-14, що з'єднує материкову Росію з окупованим Кримом, та маршрути на півдні, що ведуть до Донецька, перебувають під постійним вогневим контролем. Міністр оборони Михайло Федоров офіційно назвав цю ситуацію «логістичною блокадою».
Навіть якщо Москва вирішиться на нову мобілізацію, нові резервісти з високою ймовірністю не зможуть безпечно дістатися до лінії фронту. Київ активно фінансує найефективніші дрон-підрозділи та відкриває нові тендери, посилюючи тиск на тили противника.
Фінанси проти реальності: крах вербування
Економічні стимули перестали працювати. Незважаючи на указ Путіна про списання боргів до 10 мільйонів рублів для контрактників, бажання воювати стає все меншим. Вербовка буксує, і російське командування змушене шукати нові джерела поповнення рядів.
За даними ISW, Москва почала активно залучати до військ жінок та студентів, направляючи їх у підрозділи ППО та операторів дронів для захисту тилу. Це свідчить про те, що традиційні методи набору вичерпані.
Політичний ризик для режиму
Примусовий призов несе для Кремля колосальні ризики. Якщо в середині 2025 року російське суспільство ще мирилося з війною через видимі успіхи на фронті, то зараз ситуація кардинально змінилася. Відсутність перемог, удар по економіці та величезні втрати роблять нову мобілізацію небезпечною для стабільності режиму.
Різкий зростання видачі «мобілізаційних розпоряджень» підтверджує, що добровільне вербування вже не справляється з потребами фронту. В Офісі президента України не виключають, що Путін може піти на цей крок після виборів до Держдуми, однак українська розвідка попереджає: нова хвиля мобілізації остаточно доб'є економіку агресора.