Історія повернення національних героїв на Батьківщину входить у новий, масштабний етап. Одразу після урочистої церемонії перепоховання лідера ОУН(б) Андрія Мельника та його дружини Софії, українська влада анонсувала наступний важливий крок. Україна офіційно отримала дозвіл від Нідерландів на повернення останків засновника Організації українських націоналістів — Євгена Коновальця.
Президентський пріоритет: створення Пантеону
Рішення про репатріацію Коновальця озвучив президент Володимир Зеленський, виступаючи на церемонії в Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК). Глава держави підкреслив, що робота з повернення видатних українців вже розпочалася і буде продовжена системно. Зеленський висловив вдячність усім, хто бере участь у цьому процесі, і нагадав, що ідея створення Пантеону героїв обговорюється з 2019 року.
«Ми розпочали цю роботу, щоб Євген Коновалець повернувся додому, як і багато інших великих українців», — зазначив президент, підкреслюючи важливість створення гідного місця пам'яті для тих, хто боровся за незалежність країни.
Деталі операції та подальші плани
Інформацію про скором повернення останків підтвердила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук. За її словами, Коновалець, який зараз спочиває на кладовищі Кросвейк у Роттердамі, стане наступним героєм, чиї останки будуть перевезені в Україну. Всі необхідні дозволи вже отримано, і церемонія перепоховання відбудеться найближчим часом.
Євген Коновалець — постать історичного масштабу: полковник Армії УНР, командир Січових стрільців і перший голова ОУН. Його повернення стане логічним продовженням процесу репатріації лідерів національно-визвольного руху.
Кого ще чекають у Пантеоні?
Програма повернення героїв не обмежується діячами XX століття. Як уточнила Верещук, до списку кандидатів входять також видатні особистості часів Княжої та Козацької епох. Поруч з ім'ям Коновальця у списку потенційних кандидатів фігурують десятки інших особистостей. Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров повідомив, що наразі розглядається кандидатура понад ста історичних діячів.
Варто зазначити, що рішення щодо кожного конкретного перепоховання буде прийматися окремим постановою Кабінету міністрів. Що ж стосується можливого перепоховання Степана Бандери, то офіційні особи поки що стрималися від коментарів щодо цього питання.
Питання про те, чи будуть перепоховані на НВМК особи в майбутньому перенесені до спеціального Національного пантеону, залежить від прийняття відповідного закону. Саме законодавча база визначить критерії та умови для поховання в Пантеоні. Раніше голова Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що пропозиції щодо створення Пантеону, включаючи імена тих, хто похований за кордоном, будуть передані президенту найближчим часом.
Правова база для цих процесів вже сформована: у жовтні 2025 року Верховна Рада прийняла законопроєкт, що регулює порядок перепоховання військових та закріплює його фінансування за державою. Це перший крок до створення єдиного меморіального простору для героїв України.
