Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ передав своїм міжнародним партнерам конкретні підходи до досягнення перемир'я з Росією і наразі очікує на реакцію з боку Москви. За словами очільника українського МЗС, пропозиції охоплюють два ключові напрямки: режим припинення вогню в акваторії Чорного моря та врегулювання в енергетичному секторі. «Україна пропонує свої підходи до перемир'я — як у Чорному морі, так і в енергетиці. Ми передали їх партнерам і зараз очікуємо на відповідь з боку росіян», — наголосив Сибіга у коментарі, переданому виданню РБК-Україна.
Структура меседжу України на переговорах в Абу-Дабі
Міністр закордонних справ деталізував зміст переговорного меседжу, який Україна винесла на майданчик тристоронніх консультацій в Абу-Дабі. За його словами, позиція Києва будується на трьох основних елементах. Перший — деескалація конфлікту та запропоноване Україною перемир'я. Другий — гарантії безпеки, які, за задумом Києва, мають забезпечити сталий режим припинення бойових дій. Третій і, як зазначив Сибіга, найбільш значущий пункт — особиста зустріч президента Володимира Зеленського з російським лідером, яка, на переконання українського дипломата, «може справді прискорити закінчення війни». Таким чином, Київ робить ставку на прямі переговори на найвищому рівні як на ключовий механізм деескалації.
Хід тристоронніх переговорів в Абу-Дабі
10 листопада 2026 року в Абу-Дабі відновився тристоронній формат переговорів за участю делегацій України, Сполучених Штатів та Російської Федерації. Перший раунд консультацій завершився о 17:00 за місцевим часом після понад чотирьох годин безперервної роботи переговорних груп. Формат тристоронніх консультацій, у якому США виступають у ролі посередника, став основним каналом дипломатичної взаємодії між Києвом та Москвою на поточному етапі врегулювання. Відновлення переговорів після перерви свідчить про збереження інтересу всіх трьох сторін до пошуку політичного рішення конфлікту.
Зеленський про складність переговорів з російською стороною
Президент України Володимир Зеленський своєю чергою прокоментував атмосферу, в якій проходить робота української делегації в Абу-Дабі. Глава держави визнав, що вести переговори з російською стороною в умовах, коли за одним столом сидять представники протиборчих сторін, вкрай важко. «Вони, м'яко кажучи, не найкращі наші друзі», — зазначив Зеленський, характеризуючи відносини між делегаціями. Ця заява підкреслює емоційну та політичну напруженість, яка супроводжує кожен раунд прямого контакту між українськими та російськими перемовниками, попри формальний дипломатичний характер майданчика.
Обмін полоненими як одна з тем обговорення
За інформацією джерел РБК-Україна, одним із практичних питань, винесених на обговорення в межах першого раунду тристоронніх переговорів, стала можливість проведення масштабного обміну військовополоненими між Україною та Росією. Тема обміну заручниками та військовополоненими традиційно розглядається як один із найбільш «людяних» та політично прийнятних для обох сторін елементів переговорного процесу, оскільки дозволяє демонструвати конкретні результати дипломатії без необхідності одразу вирішувати найскладніші питання, пов'язані з територіальними претензіями чи статусом безпеки. Включення цієї теми до порядку денного першого ж раунду відновлених переговорів може сигналізувати про прагнення сторін зафіксувати хоча б частковий прогрес на старті нового етапу дипломатичного треку.
Контекст та перспективи
Заява Сибіги про передачу пропозицій щодо перемир'я та очікування відповіді Москви вписується у ширший контекст дипломатичних зусиль, спрямованих на врегулювання російсько-українського конфлікту. Формулювання «очікуємо на відповідь з боку росіян» вказує на те, що ініціатива на даному етапі перебуває в руках Москви, і Київ позиціонує себе як сторона, що висунула конкретні пропозиції. Водночас акцент на зустрічі двох президентів як на інструменті прискорення мирного процесу свідчить про те, що українська сторона розглядає особисті переговори лідерів як необхідну, але не достатню умову для досягнення сталого припинення бойових дій. Подальша динаміка залежатиме від того, як Москва відреагує на передані через партнерів пропозиції та чи готова вона перейти від обміну заявами до конкретних домовленостей щодо Чорноморського регіону та енергетики.
