---
title: "Україна та Польща: спільний фронт проти Росії та старі рани, які не дають забути"
description: "РБК-Україна провело серію інтерв'ю з польськими політиками та експертами: Варшаву та Київ об'єднує спільний фронт проти Росії, однак історичні розбіжності та регулярні інциденти з дронами продовжують напружувати відносини."
date: 2026-10-21T04:04:05.464Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/ukraina-polska-spilny-front-i-stari-rany
tags: [ukraine-poland-relations, russia-threat, nato-article-5, polish-defense, radom-sikorski, karol-nawrocki, espionage-poland, drone-incursions]
author: "Олександр Буран"
publisher: "XAB.info"
---

# Україна та Польща: спільний фронт проти Росії та старі рани, які не дають забути

![Політики Дональд Туск, Володимир Зеленський та Владислав Косіняк-Камиш на тлі польського та червоно-чорного прапорів із протестами.](https://xab.info/media/2026/10/21/ukraina-polscha-obshchiy-front-i-starie-rany/ukraina-polscha-obshchiy-front-i-starie-rany-1.webp)

## Ключові тези

- Польща займає подвійну позицію щодо України: прагматичне стримування Росії поєднується з принциповими розбіжностями з питань ОУН/УПА та європейської інтеграції Києва
- За 8 місяців 2026 року в Польщі порушено щонайменше 40 справ про шпигунство; перший відкритий заліт російських дронів на територію країни стався у вересні 2025 року
- Польща виділяє на оборону майже 5% ВВП і, за оцінками керівництва, веде реальну підготовку до можливого конфлікту з Росією
- Глава МЗС Польщі Сікорський заявив, що зусилля Трампа щодо припинення війни принесуть плоди лише за умови тиску на агресора, а не на жертву

Україна та Польща протягом останніх років переживають цикли загострень і зближень у двосторонніх відносинах, проте обидві держави об'єднує фундаментальний спільний інтерес — протидія російській загрозі. Журналіст РБК-Україна Роман Кот під час робочої поїздки до Варшави провів серію інтерв'ю з польськими політиками, дипломатами та експертами, щоб розібратися: що саме сприяє зближенню Києва та Варшави, а що продовжує отруювати атмосферу між двома сусідніми країнами, і наскільки непереборними є накопичені історичні суперечності.

### «Тиснути на агресора, а не на жертву»

Квінтесенція польської політики щодо України добре проглядається у двох ключових заявах, що пролунали у 2026 році. 12 жовтня глава МЗС Польщі Радослав Сікорський, коментуючи зусилля президента США Дональда Трампа щодо припинення війни, заявив: «Ми цінуємо участь президента Трампа у спробах припинити війну між Росією та Україною. Але в Польщі ми вважаємо, що це принесе плоди, якщо тиснути на агресора, а не на жертву». Ця заява пролунала на тлі загострення антиукраїнської риторики у Вашингтоні та стала чітким сигналом про те, що Варшава не має наміру жертвувати принципами заради дипломатичного прагматизму.

Ще раніше, 30 червня, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш висловив позицію, яку в Києві сприйняли як пряме втручання у внутрішні справи: «У ЄС неможливо ставити на п'єдестал тих, хто руйнує європейську співпрацю. З Бандерою Україна не увійде до Європейського Союзу». За його словами, у Києва будуть «суттєві проблеми» з європейською інтеграцією, якщо діячі ОУН і УПА залишаться національними символами. Таким чином, Польща демонструє подвійну позицію: з одного боку — прагматичне розуміння загальної військової загрози, з іншого — принципові світоглядні розбіжності, що сягають корінням у історію XX століття.

### Мільйони людей та спільний економічний інтерес

Незважаючи на ідеологічні тертя, Київ і Варшаву пов'язує занадто багато, щоб відносини зводилися до політичних заяв. Економічна співпраця, культурна близькість і, головне, мільйони українців, які знайшли прихисток у Польщі ще до 2022 року і особливо після початку повномасштабного вторгнення Росії, формують потужний «соціальний цемент» між двома країнами. Сьогодні саме комплекс спільних інтересів — від торгівлі та логістики до спільного стримування російської агресії — визначає реальний порядок денний двосторонніх відносин. Кремль, за оцінками польських експертів, давно не обмежується війною проти України і розглядає Польщу як самостійну мішень для гібридного тиску.

### Дрони, шпигуни та тестування НАТО

Факти свідчать, що Польща стала однією з головних цілей російських операцій на західному напрямку. Перший відкритий заліт російських безпілотників на територію країни відбувся у вересні 2025 року, і відтоді подібні інциденти трапляються регулярно. За вісім місяців 2026 року польські правоохоронні органи порушили щонайменше 40 кримінальних проваджень за статтею 130 Кримінального кодексу Польщі — шпигунство та діяльність на користь іноземної розвідки. У вищому керівництві країни домінує думка, що Росія цілеспрямовано тестує реакцію Польщі та інших країн-членів НАТО.

«Росія сьогодні не почне повномасштабний напад на Польщу. У неї немає сил атакувати таким чином сьогодні. Проте такі типи атак також є спробою перевірити відповідь НАТО», — заявив РБК-Україна співрозмовник у вищому керівництві Польщі, наближений до президента Кароля Навроцького. За його словами, йдеться не лише про готовність союзників підняти винищувачі чи збити черговий дрон, а й про глибший аналіз реакції всієї державної системи: ворог шукає прогалини в законодавстві, вивчає алгоритми дій польських спецслужб і намагається нащупати внутрішні страхи суспільства. Головна мета таких операцій — спровокувати політичний розкол всередині країни, паралізувати ухвалення рішень і зрештою змусити Варшаву та західних партнерів згорнути підтримку України.

### Стаття 5 та підготовка до найгіршого сценарію

Питання про те, як саме реагувати на російські атаки «тут і зараз», залишається відкритим і потребує узгодження в межах НАТО. Показовими є слова Сікорського, якого запитали, чи впевнена Варшава у статті 5 Північноатлантичного договору і скільки прольотів російських дронів чи ракет над польською територією необхідно, щоб НАТО визнало це безпосередньою агресією. «На обидва запитання відповідь, власне, однакова: як ви знаєте, стаття 5 не настільки однозначна, як декому здається. І це не випадково, адже вона свідомо залишена недомовленою — саме таке формулування було межею, на яку в 1950-х роках міг погодитися Конгрес США», — зазначив глава польського МЗС.

З огляду на всю сукупність факторів, Польща, на відміну від багатьох інших європейських країн, веде реальну підготовку до можливої війни з Росією. Варшава активно закупає сучасне озброєння і виділяє на оборонні потреби майже 5% ВВП — показник, який залишається одним із найвищих у Європі. Таким чином, навіть за умов ідеологічних тертя та історичних образ українсько-польський альянс утримується на плаву спільним викликом: необхідністю спільно стримувати російську агресію, яка, за оцінками обох столиць, носить системний і довгостроковий характер.

## Перевірка фактів і джерела

- [Волынь, Трамп и провокации РФ: что портит отношения Украины и Польши и как это изменить](https://www.rbc.ua/ukr/news/mizh-bezpekoyu-ta-istorieyu-k-polshcha-gotuetsya-1792508325.html) - Першоджерело. Усі цитати Сікорського (12.10.2026), Косіняк-Камиша (30.06.2026), дані про 40+ справ про шпигунство, перший заліт дронів у вересні 2025, оборонні витрати ~5% ВВП — взяті безпосередньо з тексту.

## Часті запитання

### Що заявив глава МЗС Польщі Радослав Сікорський 12 жовтня 2026 року?

Сікорський заявив, що Польща цінує зусилля президента Трампа щодо припинення війни, але вважає, що вони принесуть плоди лише за тиску на агресора, а не на жертву. Заява пролунала на тлі загострення антиукраїнської риторики у США.

### Скільки справ про шпигунство порушено в Польщі у 2026 році?

За вісім місяців 2026 року польські правоохоронні органи порушили щонайменше 40 кримінальних проваджень за статтею 130 Кримінального кодексу Польщі (шпигунство та діяльність на користь іноземної розвідки).

### Коли стався перший відкритий заліт російських дронів на територію Польщі?

Перший відкритий заліт російських безпілотників на територію Польщі відбувся у вересні 2025 року. Відтоді подібні інциденти відбуваються регулярно.

### Скільки Польща виділяє на оборону?

Польща виділяє на оборонні потреби майже 5% ВВП, що є одним із найвищих показників у Європі. Варшава активно закупляє сучасне озброєння і, за оцінками керівництва, веде реальну підготовку до можливої війни з Росією.