Міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що Україні знадобиться від 18 до 24 місяців, щоб створити власні засоби протидії балістичним ракетам. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на слова Йонсона, якого цитує Радіо Свобода. За його словами, Стокгольм, що входить до складу так званої антибалістичної коаліції, змушений посилювати власну протиповітряну оборону через зростаючу ракетну загрозу з боку Росії.
Оцінка Стокгольма: Росія нарощує виробництво
«Нам потрібні додаткові альтернативи для протидії загрозі балістичних ракет. Росія змогла наростити їх виробництво, зокрема завдяки отриманню більш досконалих двигунів. Тому ми також повинні посилювати нашу протиповітряну оборону», — заявив Йонсон журналістам у Брюсселі. Саме цю динаміку, на думку міністра, робить прийдешню для Києва військову зиму особливо важкою. Того ж дня міністри оборони держав ЄС обговорювали, як посилити українську ППО.
Дефіцит перехоплювачів та питання PAC-3 MSE
Ключовою проблемою залишається брак ракет-перехоплювачів до систем Patriot — єдиної установки в країні, здатної ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» і «Циркон», що летять балістичною та квазібалістичною траєкторією. Через це ефективність протидії знижується. 30 жовтня Держдепартамент США схвалив можливий продаж Україні 500 ракет PAC-3 MSE на 2,1 мільярда доларів, при цьому фінансування забезпечують європейські партнери. Однак, за даними медіа, ракети надійдуть лише після 2030 року.
Антибалістична коаліція та система FREYJA
У липні Україна оголосила про створення антибалістичної коаліції разом із дев'ятьма партнерами; декларацію затвердили 13 липня на саміті «Коаліції бажаючих» у Парижі. Президент Франції Емманюель Макрон тоді заявив, що запуск коаліції посилює можливості, необхідні Європі для зміцнення колективної безпеки. Раніше цього місяця Володимир Зеленський повідомив, що вже цієї зими Україна розраховує випробувати нову антибалістичну систему FREYJA, що розробляється спільно з європейськими партнерами, а на початку серпня наголошував, що в країні вже є наукова база та компетенції для антибалістичної програми з очікуваними результатами у 2026–2027 роках.
Інструмент підтримки та перспективи
Серед найважливіших інструментів підтримки Йонсон назвав пакети PURL: Швеція вже брала участь у п'яти таких пакетах на загальну суму понад п'ять мільярдів і, за його словами, готова робити більше. Міністр також зазначив, що, за отриманою від України інформацією, американці виконують постачання відповідно до домовленостей у межах пакетів PURL. Таким чином, на тлі заяв про необхідність 1,5–2 років на власну протибалістику та дефіциту перехоплювачів Київ готується до зими, спираючись на європейські та американські постачання.