Верховна Рада України 10 листопада 2026 року проголосувала за ухвалення в першому читанні законопроєкту №14327-д, який передбачає приведення національного законодавства у відповідність до європейських вимог для приєднання країни до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). За документ проголосували 249 народних депутатів, що свідчить про достатню політичну волю до інтеграції України у загальноєвропейський платіжний простір. Законопроєкт було ініційовано як частину ширшого пакета реформ, спрямованих на гармонізацію української фінансової системи з директивами ЄС у сфері запобігання відмиванню доходів та фінансуванню тероризму.

Що таке SEPA і чому це важливо для України

Single Euro Payments Area — єдиний платіжний простір, що об'єднує країни Європейського Союзу та низку інших держав, у якому перекази в євро між банками-учасниками здійснюються за єдиними стандартами. Для українського бізнесу вступ до SEPA означає суттєве спрощення розрахунків із європейськими контрагентами: оплата рахунків та отримання платежів із країн ЄС стануть швидшими та дешевшими. За чинними правилами зони, SEPA-перекази, як правило, надходять протягом одного робочого дня, а комісія за їх проведення мінімальна або повністю відсутня. У пояснювальній записці до законопроєкту наголошується, що інтеграція позитивно позначиться на зовнішній торгівлі, русі капіталу, інвестиційному кліматі та фінансовій інклюзії.

Реєстр рахунків та індивідуальних банківських сейфів: що потрапить до бази

Одним із центральних нововведень законопроєкту є створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. До єдиної бази вноситимуться відомості про відкриття та закриття банківських рахунків, електронних гаманців і договорів на користування сейфами, а також базові ідентифікаційні дані їхніх власників. Інформацію до реєстру зобов'язані передавати Національний банк України, комерційні банки, небанківські фінансові установи, платіжні сервіси та емітенти електронних грошей. Принципово важливо, що реєстр не міститиме відомостей про рух коштів, залишки на рахунках чи вміст банківських сейфів — фіксуються виключно факти відкриття та закриття рахунків і оренди сейфів, а не фінансові операції громадян.

Хто отримає доступ та як захищені права громадян

Адмініструванням реєстру займатиметься Міністерство фінансів України як центральний орган виконавчої влади, відповідальний за формування фінансової політики. Прямий безперешкодний доступ до бази отримають Бюро економічної безпеки, Агентство з реформи та стягнення активів (АРМА) та Національне антикорупційне бюро (НАБУ — прим. ред. у тексті НАПК). Заступниця голови профільній парламентського комітету Ольга Василевська-Смаглюк підкреслила, що коло користувачів обмежене і відповідає мінімальним вимогам європейських директив, а поширення доступу на всі правоохоронні органи не передбачено. Окремо в тексті законопроєкту зафіксовано, що створення реєстру не тягне за собою обмежень чи затримок під час проведення фінансових операцій фізичними особами.

Додаткові антивідмывочні норми та реєстр бенефіціарних трастів

Окрім реєстру рахунків, документ передбачає створення окремого реєстру кінцевих власників бенефіціарних трастів, розширення переліку суб'єктів первинного фінансового моніторингу та посилення відповідальності за надання недостовірної інформації про кінцевих власників бізнесу. Ці заходи є обов'язковою умовою приєднання до SEPA, оскільки гармонізація законодавства у сфері протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму входить до числа базових вимог європейського платіжного простору. Таким чином, ухвалення законопроєкту в першому читанні відкриває шлях до подальшого доопрацювання тексту та його остаточного затвердження, що наблизить Україну до повноцінної участі в єдиній європейській платіжній інфраструктурі.