Україна змінює вектор своєї дипломатії. Якщо раніше основний фокус був зосереджений на Заході — Європі та США, то тепер Київ активно шукає партнерів у Східній Азії. Замість абстрактних закликів до демократії українська делегація пропонує країнам регіону прагматичний обмін: технології та досвід ведення великої війни в обмін на інвестиції та неформальні союзи.
29 червня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відправляється в турне Східною Азією. Головна мета візиту — обговорити розширення політичного та економічного співробітництва. Це стало можливим завдяки безпрецедентній дипломатичній активності, яку проявляє Київ в умовах війни.
Японія: від самообмежень до проактивної допомоги
Серед країн регіону найбільш вагомою є позиція Японії. Токіо послідовно підтримує Україну, хоча й з певними законодавчими обмеженнями. З самого початку вторгнення Японія підтримує проукраїнські ініціативи на рівні «Великої сімки» (G7).
Хоча країна законодавчо не має права відправляти озброєння воюючим сторонам, вона постачала захисне спорядження та техніку українській армії, а також приєдналася до міжнародних програм відновлення країни.
Після зміни уряду восени 2025 року позиція Токіо стала ще більш активною. У травні 2026 року Японія вперше зробила внесок у програму PURL, уточнивши, що кошти пойдуть на нелетальне військове спорядження. Крім того, Японія направила свій персонал у командування НАТО в німецькому Вісбадені, де координується допомога Україні та навчання солдатів ЗСУ.
Прем'єр-міністр Санае Такаїчі підтвердила відданість стабільній допомозі на останньому саміті G7, де був присутній і Володимир Зеленський.
Південна Корея: між прагматизмом та геополітикою
Відносини з Південною Кореєю розвиваються складніше. Попри дипломатичну підтримку та гуманітарну допомогу, позиція Сеула менш однозначна. На це впливають старі економічні зв'язки з Росією, яка довгий час розглядалася як партнер і модератор відносин із Північною Кореєю.
Екс-президент Юн Сок Їль, чия зовнішня політика базувалася на слідуванні курсу США, літом 2023 року відвідав Київ. Однак політична ситуація в Сеулі змінилася. У 2025 році в країні стався кризис через спробу введення воєнного стану, що призвело до відставки та подальшого ув'язнення президента Їля.
Нова команда президента Лі Чже Мьона заявляє про прагнення до «прагматичної» зовнішньої політики. В поточних реаліях це означає надії на відновлення економічного співробітництва з РФ та ігнорування факту тісного співробітництва між Росією та Північною Кореєю у війні проти України.
«Якщо Японія сприймає себе як глобальну державу, що бере участь у світовій політиці, то Корея більше зосереджена на своїх локальних проблемах. По-перше, їх цікавить мир на Корейському півострові, який, на їхню думку, може допомогти забезпечити Росія», — зазначає експертка зі Східної Азії центру «Нова Європа» Наталія Бутирська.
Тайвань та Китай: складні відносини
Відносини з Китаєм залишаються складними. Попри те, що Україна та КНР зараз не вороги, до взаємовигідного співробітництва країни далекі, особливо в умовах неформального російсько-китайського союзу.
Питання з Тайванем також неоднозначне. Офіційно Київ і Тайбей не мають дипломатичних зв'язків, оскільки Україна визнає легітимність уряду КНР у Пекіні. Однак в умовах пошуку нових партнерів у регіоні неформальні канали та економічні зв'язки можуть стати важливим фактором для Києва.