---
title: "Україна готує страховий фонд на мільярди доларів для порятунку бізнесу від наслідків обстрілів"
description: "Міністр економіки України Олександр Кравченко заявив, що втрати бізнесу від російських атак у 2026 році можуть досягти 10 млрд доларів. Кабмін готує страховий фонд «first loss» з покриттям до 10 млн доларів на підприємство, фінансування якого може бути забезпечене через підвищення ПДВ."
date: 2026-09-12T10:56:01.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/ukraina-strahovyi-fond-biznesu-vtraty-10-mlrd
tags: [ukraine-economy, insurance-fund, war-damage, vat-increase, business-support, kravchenko]
publisher: "XAB.info"
---

# Україна готує страховий фонд на мільярди доларів для порятунку бізнесу від наслідків обстрілів

![Діловий керівник на конференції обговорює створення страхового фонду для захисту бізнесу України від наслідків обстрілів](https://xab.info/media/2026/09/12/ukraina-strahovoy-fond-biznesa-ubytki-10-mlrd/ukraina-strahovoy-fond-biznesa-ubytki-10-mlrd-1.webp)

## 🎯 Key Points

- Втрати українського бізнесу від російських атак у 2026 році можуть досягти 10 млрд доларів
- Кабмін готує страховий фонд «first loss» з покриттям до 10 млн доларів на підприємство
- Стартовий капітал фонду оцінюється у 2–3 млрд доларів, одним із джерел фінансування розглядається підвищення ПДВ
- Запуск механізму планується на 2027 рік за умови знаходження джерел фінансування

У 2026 році сукупні втрати українського бізнесу, спричинені систематичними ракетними та дрон-атаками з боку Росії, можуть досягти позначки у 10 мільярдів доларів. Про це заявив міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко в інтерв'ю, опублікованому виданням РБК-Україна. За його словами, йдеться про безпрецедентні масштаби втрат, з якими стикається вітчизняна економіка в умовах триваючої війни. Уряд розуміє, що чинні інструменти підтримки — програми компенсації втрат, пільгового кредитування та механізм «5-7-9» — не здатні покрити потреби всього підприємницького сектора. Фактично ці програми працюють переважно для малого та середнього бізнесу, тоді як великі та середні підприємства залишаються в значній мірі без системного захисту.

### Дві системні проблеми страхового ринку

Кравченко виділив два ключові системні обмеження, з якими зіткнувся уряд. Перше — вартість страхування критично висока для бізнесу. Друге — обсяг доступного перестрахування надзвичайно обмежений і, по суті, виснажений. Український ринок страхування наразі переважно підкріплюється перестрахуванням за кордоном, зокрема через Lloyd's у Великій Британії. Однак портфелі перестраховиків обмежені, надзвичайно ризикові та не диверсифіковані. У поєднанні з фінансовими обмеженнями держави це створює ситуацію, в якій ні ринок, ні бюджет окремо не здатні забезпечити адекватне покриття воєнних ризиків для всього бізнесу.

### Механізм «first loss»: як працюватиме страховий фонд

Одне з ключових рішень, яке опрацьовує Кабінет міністрів, — створення державного страхового фонду, що закриває так зване «first loss», тобто перший ризик. Модель передбачає страхову компенсацію підприємствам у розмірі до 10 мільйонів доларів. Логіка механізму проста: держава не здатна компенсувати кожному постраждалому підприємству 100% втрат, але вона може створити систему, яка забезпечить бізнесу гарантований стартовий капітал для швидкого відновлення. За словами Кравченка, такі кошти дозволять оперативно відновити критичне обладнання, зберегти робочі місця, не втратити контракти та якнайшвидше повернутися до роботи. Вартість такого страхування становитиме 2% від суми покриття в межах встановленого ліміту. Оскільки держава бере на себе перший ризик, кінцева вартість поліса для бізнесу стане значно нижчою за ринкову, що забезпечить значно ширше покриття. Страховий ринок, за задумом, зможе підключитися та дострахувати всі інші ризики понад державний ліміт.

### Фінансування: від стартового капіталу до підвищення ПДВ

Фонд компенсації наповнюватиметься за рахунок кількох джерел. На старті, за оцінкою міністра, необхідний капітал у розмірі 2–3 мільярдів доларів — сума, яку Україна має надати з власного бюджету. Далі до фінансування мають долучитися міжнародні донори. Серед варіантів наповнення фонду одним із найреалістичніших, який розглядається наразі, є підвищення ставки ПДВ. Кравченко пояснив вибір тим, що з погляду масштабу ресурсу, адміністрування та швидкості мобілізації коштів саме цей інструмент дозволяє швидко зібрати мінімально необхідні кошти, щоб український бізнес витримав інтенсивні обстріли в зимовий період. За його словами, дискусія з міжнародними партнерами потребує часу, і чим серйозніша позиція української сторони та її готовність до софінансування, тим вищі шанси залучити суттєві кошти від партнерів.

### Терміни та умови запуску

З погляду таймлайну уряд ставить за мету запустити механізм у 2027 році за умови, що вдасться знайти джерела фінансування. Кравченко наголосив на необхідності значно посилити корпоративне управління та прозорість використання ресурсів фонду. За його оцінкою, усі галузі мають знайти компроміс, щоб врятувати економіку в поточних умовах. Міністр визнав, що шлях буде складним, але наполягає: крок уперед необхідно зробити вже зараз, оскільки дискусія з міжнародними партнерами потребує часу, а кожен місяць зволікання збільшує сукупні втрати бізнесу.

### Суперечливі дані

У основних заявах Кравченка, переданих РБК-Україна, стартовий капітал фонду оцінюється у 2–3 мільярди доларів. Водночас ряд профільних видань, зокрема Inventure, у заголовках та аналітичних матеріалах оперує цифрою у 3–4 мільярди доларів, описуючи загальний обсяг фонду «first loss». Різниця в цифрах може бути пов'язана з тим, що в першому випадку йдеться виключно про стартовий державний внесок, а в другому — про сукупний цільовий обсяг фонду з урахуванням донорського софінансування. Точні параметри та кінцевий розмір фонду на момент публікації заяви не були зафіксовані в законодавчому акті, оскільки механізм перебуває на стадії опрацювання та погодження з Міністерством фінансів, міжнародними фінансовими організаціями та профільними комітетами Верховної Ради.

## 🔍 Fact-Check Verification

- [Український бізнес може втратити 10 млрд доларів, Кабмін шукає варіанти підтримки, - Кравченко](https://www.rbc.ua/ukr/news/ukrayinskiy-biznes-mozhe-vtratiti-10-mlrd-1789210277.html) - Прямое заявление министра экономики Кравченко с деталями механизма first loss, стоимостью 2% от покрытия, лимитом 10 млн долларов, стартовым капиталом 2–3 млрд долларов и вариантом финансирования через НДС.
- [Україна створить фонд first-loss на $3–4 млрд для покриття воєнних втрат бізнесу](https://inventure.com.ua/news/ukraine/ukraina-sozdast-fond-first-loss-na-dollar34-mlrd-dlya-pokrytiya-voennyh-ubytkov-biznesa) - Подтверждает факт проработки фонда first loss, однако в заголовке фигурирует сумма 3–4 млрд долларов, что расходится с 2–3 млрд в заявлении Кравченко. Возможно, речь о совокупном объёме с донорским софинансированием.

## ❓ FAQ

### Q: Який максимальний розмір компенсації передбачено в новому страховому фонді?
**A:** Згідно з моделлю, озвученою міністром Кравченком, страхова компенсація становитиме до 10 мільйонів доларів на підприємство в межах встановленого ліміту покриття.

### Q: Скільки коштуватиме таке страхування для бізнесу?
**A:** Вартість страхування становитиме 2% від суми покриття в межах встановленого ліміту. Оскільки держава бере на себе перший ризик (first loss), кінцева вартість для бізнесу буде значно нижчою за ринкову.

### Q: Коли планується запуск механізму?
**A:** Кравченко вказав на 2027 рік як цільовий термін запуску за умови, що вдасться знайти джерела фінансування. Він наголосив, що запуск має відбутися максимально швидко, щоб бізнес витримав зимовий період обстрілів.

### Q: Який варіант фінансування фонду вважається найреалістичнішим?
**A:** Серед розглядуваних варіантів одним із найреалістичніших Кравченко назвав підвищення ставки ПДВ, оскільки цей інструмент дозволяє швидко мобілізувати кошти з погляду масштабу, адміністрування та швидкості наповнення.

### Q: Чому чинні програми підтримки не справляються?
**A:** За словами Кравченка, існуючі програми компенсацій, пільгового кредитування та механізм «5-7-9» працюють переважно для малого та середнього бізнесу і не здатні покрити потреби всього підприємницького сектора, особливо великих підприємств.