Український оборонно-промисловий комплекс переключує фокус розвитку штучного інтелекту з безпілотної авіації на ракетні комплекси. Про це в розмові, переданій виданням РБК-Україна зі посиланням на Business Insider, заявив генеральний директор компанії Brave1 Андрій Гриценюк. За його словами, ШІ спочатку застосовувався у великих масштабах саме в сегменті дронів, однак для ракет, яким потрібні значно вищі швидкості реакції та наведення, попередніх можливостей алгоритмів виявилося недостатньо. «Штучний інтелект нині дедалі частіше інтегрується й у ракетні системи», — підкреслив глава Brave1, додавши, що в цьому напрямку розвиток поки не досяг тих масштабів, які вже реалізовані в секторі безпілотників.
ШІ переходить від дронів до ракет
Ключовий тезис заяви Гриценюка полягає в тому, що зрілість ШІ-рішень у ракетобудуванні поки поступається зрілості аналогічних рішень у безпілотній авіації. Якщо в дронах штучний інтелект уже працює «у великих масштабах» і, за оцінкою керівника Brave1, його поточної швидкості обробки даних достатньо для задач автономного пілотування, то ракетним системам потрібні алгоритми, здатні приймати рішення на порядки швидше. Це визначає характер поточної інженерної роботи: йдеться не про копіювання дронних рішень, а про створення спеціалізованих ШІ-модулів, розрахованих на балістику та високі швидкості польоту ракети.
Понад 200 компаній у єдиному процесі
Масштаб залученої індустрії, за даними того ж джерела, перевищує 200 українських компаній, які розробляють компоненти на основі штучного інтелекту для ракет, безпілотників, радарів та інших систем. Це свідчить про формування розподіленої екосистеми, в якій ШІ-розробки для озброєння розподіляються між багатьма підрядниками, а не концентруються на одному підприємстві. Такий підхід, характерний для української оборонної моделі останніх років, дозволяє паралельно розвивати кілька напрямків — від автономного наведення до обробки радарних даних.
Контекст: Fire Point і дальність ударів
Заяви про розвиток ШІ в ракетних системах приходять на тлі публічних демонстрацій вітчизняних ракетних розробок. Наприкінці липня 2026 року Денис Штилерман із компанії Fire Point опублікував фотографію нічного пуску української ракети, пояснивши, що FP-7 являє собою бюджетний аналог американської системи ATACMS із дальністю до 200 км, тоді як потужніша модифікація FP-9 здатна уражати цілі на відстані 800–850 км. Тоді ж повідомлялося, що бойове застосування FP-7 може відбутися вже цього року, а балістичні ракети компанії перебувають на фінальних етапах випробувань. Інтеграція ШІ в такі системи, за логікою галузі, має підвищити точність та автономність наведення на цих дистанціях.
Власний турбореактивний двигун для «Фламинго»
Додатковим елементом загальної картини стало повідомлення на початку серпня 2026 року про те, що Fire Point розробила власний турбореактивний двигун, який може використовуватися для крилатої ракети «Фламинго». За словами генерального директора компанії Ірини Терех, створення двигуна виявилося складнішою інженерною задачею, ніж розробка самої ракети. Сукупність цих фактів — від ШІ-наведення до власного силового агрегату — вказує на рух української ракетної галузі до більшої технологічної автономності в ключових вузлах озброєння.
