У понеділок у Люксембурзі офіційно стартує перший етап переговорів про вступ України та Молдови до Європейського Союзу. Як повідомляє The Guardian, ключові представники ЄС та міністри обох країн приступлять до обговорення першого блоку — розділу регламенту ЄС, що стосується верховенства права та демократії.

Це рішення стало можливим після зміни влади в Угорщині в ході квітневих виборів. У минулу п'ятницю держави-члени ЄС єдиноголосно погодили відкриття першого блоку. Це відкриває шлях до переговорів у інших сферах, включаючи єдиний ринок, екологію, а також економічну та соціальну політику.

Політична підтримка та строки

У спільній заяві президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен та президент Європейської ради Антоніу Кошта високо оцінили «визначеність, мужність та наполегливу працю», продемонстровані обидвома країнами.

Президент України Володимир Зеленський відреагував на новину наступним чином: «Україна робить те, що необхідно, і важливо, що ЄС також тримає своє слово. Відкриття першого блоку є значущою політичною та моральною підтримкою для нашої держави та нашого народу».

Офіційні особи ЄС оцінюють, що за умови достатньої політичної волі Україна може завершити технічні переговори приблизно за чотири роки. При цьому вони наголошують, що остаточне членство — це політичне рішення, яке вимагає прийняття тисяч законів ЄС та єдиноголосного схвалення всіх держав-членів.

Думка експертів: безпека та реальність

Хітер Гребб, експертка з аналітичного центру Bruegel та колишня радниця з розширення Єврокомісії, називає відкриття першого блоку значущим кроком. «Це початок процесу укладання угоди про членство, тому це дуже важливо», — зазначила вона.

Однак експертка попереджає, що для України це стане випробуванням на міцність: прискорене прийняття, впровадження та дотримання законів ЄС неможливе і спричинить адміністративні витрати. Гребб наполягає на підході «безпека насамперед» для Києва, пропонуючи якомога швидше інтегрувати країну в політику безпеки та оборони ЄС, де законодавство відносно гнучкіше.

«Враховуючи, що Україна є найсерйознішим гравцем у сфері безпеки та оборони на континенті, єдиною з закаленими в боях військами та серйозним арсеналом ефективної зброї на сучасному полі бою, домінованому дронами, найгіршим сценарієм для європейської безпеки було б, якби якесь майбутнє український уряд повернувся проти ЄС і став євроскептиком», — заявила Гребб.

На її думку, ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, для забезпечення спільної майбутньої безпеки.

Реформи та корупційні розслідування

Офіційні особи ЄС загалом хвалять зусилля Києва щодо реформ. Високопосадові арешти, включаючи затримання минулого місяця голови Офісу президента Андрія Єрмака, якого офіційно повідомили про підозру у великому корупційному розслідуванні (він заперечує всі звинувачення), у Брюсселі сприймаються як позитивний знак серйозності намірів влади.

Тим не менш, похвалу затемнює розчарування темпами реформ. Україна реалізувала лише 15% з 10-пунктового плану, узгодженого у грудні 2025 року між комісаром ЄС з розширення Марттою Кос та віце-прем'єром Тарасом Качкою.

План включає зміцнення незалежності Національного бюро з питань протидії корупції (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), прийняття антикорупційної стратегії, а також реформу процедур призначення суддів та прокурорів.

Роль Угорщини та позиція Німеччини

Відкриття першого блоку переговорів стало можливим після того, як Угорщина зняла свою блокаду: Київ та Будапешт змогли домовитися щодо 10 із 11 вимог щодо інтеграції в ЄС.

У травні 2026 року канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав ЄС якомога швидше перейти до практичної стадії переговорів, наголосивши, що двосторонні суперечки між Києвом та Будапештом не повинні блокувати шлях України до європейської інтеграції. На початку червня кіпрське головування в Раді ЄС розпочало підготовку до офіційного відкриття першого блоку.