Процес євроінтеграції України вступив у критичну фазу переговорів із ключовими партнерами. За даними джерел Общественного, в рамках технічних консультацій вдалося узгодити переважну більшість вимог Будапешта. Однак одне суттєве питання — представництво національних меншин у Верховній Раді — залишається предметом дискусій і може стати темою подальших переговорів вже з Європейським Союзом.
Прорив у діалозі з Будапештом
Як стало відомо журналістам, на минулому тижні сторонам вдалося досягти компромісу щодо 10 із 11 пунктів, висунутих Угорщиною. Це стало можливим завдяки інтенсивним переговорам на технічному рівні, які охоплюють мовні, культурні та освітні права угорської меншини. Прем'єр-міністр Угорщини Петер Орбан раніше заявляв, що сторони близькі до фінальної угоди, яка має бути досягнута в найкоротші терміни.
Попри те, що питання квот для національних меншин у парламенті поки винесено за дужки, Угорщина дала зелене світло на відкриття першого кластера переговорів про вступ України до ЄС. Це рішення має стратегічне значення, оскільки перший кластер безпосередньо стосується прав людини та верховенства права.
Роль Венеційської комісії та ОБСЄ
Щодо того, яким чином може бути реалізоване представництво меншин у Верховній Раді, сторони домовилися обговорити в Раді Європи (Венеційська комісія) та ОБСЄ. Експерти цих організацій мають надати роз'яснення щодо можливої імплементації таких механізмів. Швидше за все, це питання буде піднято знову під час ведення переговорів щодо першого кластера.
Як орієнтир експерти вказують на досвід деяких країн ЄС, таких як Хорватія, Румунія та Словенія. У цих державах виборча система побудована таким чином, що діють спеціальні квоти для представників національних меншин, що гарантує їхню присутність у законодавчих органах влади.
Нові вимоги від сусідів: Болгарія та Румунія
Ситуація ускладнюється тим, що Угорщина не єдина країна, зацікавлена у статусі своїх співвітчизників в Україні. За інформацією дипломатичних джерел, Болгарія також планує висунути свої вимоги. Дипломат ЄС повідомив, що Софія зацікавлена в забезпеченні освітніх прав своєї меншини. Особливу увагу болгарська сторона приділяє мовному питанню: влада країни хоче розвивати болгарську мову серед своїх співвітчизників, які за кордоном часто використовують російську мову в побуті.
У постійному румунському представництві при ЄС запити з цього приводу поки не коментують, однак враховуючи регіональний контекст, можна очікувати аналогічних ініціатив від Бухареста.
Найближчі кроки та політична перспектива
У середу послі країн ЄС на засіданні планують узгодити так звану переговорну позицію щодо першого кластера. Це буде список проміжних та кінцевих вимог, які Україна має виконати для просування вступу до Союзу.
Політичний контекст подій залишається напруженим. 29 травня Петер Орбан заявив про готовність зустрітися з президентом Володимиром Зеленським одразу після узгодження питань прав угорської меншини на Закарпатті. 3 червня сторони офіційно досягли угоди щодо розширення прав угорської меншини, що стало важливим сигналом для Європи. Джерела в дипломатичних колах підтверджують, що сторони дійсно близькі до повної угоди, що може спонукати Угорщину остаточно зняти вето з процесу переговорів.