Аналітична компанія Surfshark опублікувала квартальний звіт, що фіксує зростання глобального масштабу компрометації онлайн-облікових записів. За підсумками третього кварталу 2026 року у світі було скомпрометовано понад 121,8 мільйона акаунтів — на 13,2% більше, ніж у другому кварталі того ж року. Динаміка підтверджує стійкий тренд: кіберзлочинці все частіше атакують не кінцеві пристрої користувачів, а серверну інфраструктуру великих сервісів, що робить витоки масовими та практично неминучими для кінцевого споживача.

Велика Британія — епіцентр європейського регресу

Найрізкіший негативний зсув зафіксовано у Великій Британії: кількість скомпрометованих облікових записів більш ніж подвоїлася і досягла 5,8 мільйона, що відповідає зростанню на 121,6% порівняно з попереднім кварталом. Саме цей стрибок дозволив Сполученому Королівству випередити Францію та посісти перше місце за абсолютною кількістю витоків серед європейських країн. Експерти пов'язують сплеск із низкою великих інцидентів на боці провайдерів хмарних сервісів, що обслуговують британський ринок.

Україна: з 47-го на 6-те місце у світовому рейтингу

Найпомітніше переміщення у глобальній таблиці продемонструвала Україна, яка за один квартал піднялася з 47-ї позиції на шосту. За три місяці було скомпрометовано 2,6 мільйона українських акаунтів. Згідно з даними Microsoft, Україна вже кілька кварталів утримує лідерство за кількістю кібератак у регіоні. Національна служба CERT-UA додатково фіксує масові фішингові розсилки, націлені на користувачів месенджерів Telegram та Signal, що створює додатковий вектор компрометації облікових даних.

Естонія — лідер за щільністю витоків

Якщо розглядати показник не в абсолютних цифрах, а в перерахунку на тисячу жителів, перше місце у світі посіла Естонія, випередивши Австралію, США та Велику Британію. Висока цифровізація суспільства та концентрація IT-інфраструктури в малій за кількістю населення країні роблять статистику щільності особливо вразливою до поодиноких великих інцидентів. Проте саме цей показник найчастіше використовують регулятори при оцінці ефективності національного кіберзахисту.

Чому VPN не рятує і що робити користувачеві

Ключовий висновок звіту Surfshark полягає в тому, що більшість масштабних зломів відбувається на серверах компаній, а не на пристроях кінцевих користувачів. Це означає, що навіть преміальні VPN-сервіси не здатні повністю гарантувати захист від витоку даних, оскільки компрометація відбувається «на боці» сервісу, а не в каналі передачі. У цих умовах аналітики рекомендують: ставитися до особистої інформації як до конфіденційної та передавати реальні дані лише на офіційних ресурсах; використовувати псевдоніми, додаткові електронні адреси або сервіси маскування пошти для реєстрації на менш значущих платформах; застосовувати надійні менеджери паролів, щоб скомпрометований доступ до одного сервісу не відкривав зловмисникам шлях до інших акаунтів; а також підключити сервіси моніторингу витоків для своєчасного оповіщення про нові інциденти.

Контекст: угруповання Gorbag та атаки на військових і чиновників

Зростання кількості витоків в Україні відбувається на тлі триваючих цільових операцій з боку російських хакерських угруповань. Зокрема, раніше фіксувалася активність угруповання Gorbag, що спеціалізується на крадіжці даних українських військових та державних службовців. Сукупність масових фішингових кампаній, атак на інфраструктуру та цільових компрометацій формує багатовекторну загрозу, яку, за оцінкою CERT-UA, неможливо нейтралізувати виключно засобами кінцевого користувача.