Космічна гонка сьогодні — це не стільки змагання за запуск власних ракет, скільки гонка за інтелектом. Україна, попри відсутність власної орбітальної інфраструктури, залишається активним гравцем на глобальній арені. Секрет успіху криється в умінні використовувати чужі ресурси та власні мозки.

Олег Федоров, головний науковий співробітник та екс-директор Інституту космічних досліджень НАНУ, у інтерв'ю РБК-Україна розкрив стратегію, яка дозволяє українським вченим працювати на передньому краї науки без мільярдних інвестицій у ракетобудування.

Ера Earth Intelligence: від даних до рішень

Сучасна парадигма космічної діяльності кардинально змінилася. Країнам більше не обов'язково запускати власні супутники, щоб отримувати актуальну інформацію. Українські фахівці активно інтегруються у глобальні інформаційні потоки.

«Сучасна космічна діяльність дозволяє застосовувати безкоштовні дані. Ми використовуємо дані європейської групи Sentinel. Це супутники не дуже високої роздільної здатності, але для екологічного моніторингу їх достатньо», — зазначає Федоров.

Окрім європейських ресурсів, українська наука отримує підтримку зі США. Невеликі гранти від NASA відкривають доступ до унікальних масивів даних, які були б недоступні в одиночку. Однак самі по собі пікселі на екрані нічого не вирішують. Ключовим фактором стає обробка інформації.

Штучний інтелект як головний інструмент

Для вирішення таких складних завдань, як прогнозування деградації земель чи точне моделювання врожайності, необхідно об'єднувати інформацію різної природи. Тут на сцену виходить штучний інтелект.

Сьогодні світова індустрія переходить на концепцію Earth Intelligence. Це новий рівень роботи, де ШІ миттєво аналізує супутникові потоки і видає готові рішення. Головний тренд сучасності — не просто володіти сирими даними, а миттєво прогнозувати ризики та виявляти приховані загрози в режимі реального часу.

«Саме тут необхідний штучний інтелект — для виявлення закономірностей та обробки великих масивів інформації з різних джерел: супутникових знімків, радарних даних, різних діапазонів та форматів. Нас цікавить результат, а без таких технологій він практично неможливий», — підкреслюють в інституті.

Вікно в космос через Антарктиду

Унікальною перевагою України, що не потребує ракетних запусків, залишається полярна станція «Академік Вернадський». Південний полюс Землі є незамінним природним полігоном для спостереження за навколоземним простором.

Антарктида представляє особливий інтерес для дослідження магнітних явищ, процесів поблизу полюса та викидів заряджених частинок. Фахівці лабораторії обробляють дані для Національного антарктичного центру, об'єднуючи супутникову та геофізичну інформацію.

Ці дослідження демонструють масштабну внутрішню кооперацію. У обробці антарктичних даних беруть участь вчені різних напрямків: біологи, фізики та геофізики з Головної астрономічної обсерваторії та Радіоастрономічного інституту НАНУ.

Погляд у майбутнє

Попри успіхи в аналітиці, питання власного присутності в космосі залишається відкритим. Нещодавно директор української компанії Stetman Дмитро Стеценко повідомив про роботу над створенням власного супутникового сузір'я на низькій навколоземній орбіті. Вже у жовтні 2026 року планується виведення тестового супутника на орбіту.

Паралельно з цим, політичний рівень також усвідомлює важливість питання. Голова підкомітету з держбезпеки Феодор Веніславський заявив, що Україні необхідні «космічні війська» та власне «сузір'я супутників». Поки ж українська наука доводить: навіть без власних ракет можна бути в центрі космічних подій, якщо вміти працювати з даними.