Міжнародна морська організація (IMO) стала ареною для нової дипломатичної дуелі між Москвою та Києвом. У центрі конфлікту — так званий «тіньовий флот» Росії та законність дій українських військових проти нього. Якщо на початку червня Росія звинуватила Україну в «тероризмі» за атаку на танкер з ЗПГ, то у відповідь Київ розгорнув аргументацію, що ставить під сумнів сам статус комерційних суден, які фінансують російську військову машину.

Дипломатична перестрілка: тероризм чи військова необхідність?

На початку червня Москва направила в ІМО звернення, у якому звинуватила Київ у терористичних діях. Поводом послужила напад у березні на російський танкер для перевезення зрідженого природного газу Arctic Metagaz у Середземному морі. Російська сторона наполягала на захисті комерційних інтересів та безпеки судноплавства.

Однак 26 червня Україна представила свою відповідь. Віце-прем'єр-міністр Олексій Кулеба у листі до організації підняв фундаментальне питання: чи можна вважати діяльність суден «тіньового флоту» виключно звичайними комерційними операціями?

На думку Києва, ці судна відіграють критичну роль у формуванні бюджетних надходжень РФ, які безпосередньо фінансують військові зусилля країни. Кулеба підкреслив, що Україна у 2025 році вже атакувала близько десяти кораблів «тіньового флоту», які перебувають під санкціями та перевозять російські вантажі.

Відповідний удар аргументами: статистика та факти

У своїй відповіді Україна не обмежилася лише захистом власних дій, але й висунула Росії звинувачення у порушенні міжнародного гуманітарного права. Кулеба навів дані про те, що з лютого 2022 року Росія завдала ударів по більш ніж 200 комерційним судам у Чорному морі.

Серед постраждалих — цивільні судна різних країн. Зокрема, згадуються атаки на 59 торгових суден, включаючи турецьке вантажне судно MV Victress та німецьке судно Helga. «Ці напади є ще одним доказом відвертого зневаги РФ міжнародним гуманітарним правом, законами, що регулюють морську війну, та безпекою торговельного судноплавства», — заявив український віце-прем'єр.

Ефективність атак: як змінюється логістика РФ

Атаки української сторони вже дають відчутний результат у логістиці російських перевізників. Після інциденту у березні жоден російський танкер для перевезення ЗПГ не заходив у Середземне море. Згідно з даними компанії морської розвідки Windward, «тіньовий флот» змушений обходити мис Доброї Надії, що значно збільшує час та вартість рейсів.

Глобальний «тіньовий флот», що обслуговує інтереси Росії, Ірану та Венесуели, нараховує понад 1500 танкерів. Однак тиск на нього наростає не лише з боку України, але й з боку західних партнерів.

Західний тиск та нові методи боротьби

Європейські союзники України активізували діяльність щодо нейтралізації «тіньового флоту». 14 червня Велика Британія захопила танкер з російським вантажем у Ла-Манші, а Франція затримала аналогічне судно у Середземному морі. Зокрема, ВМС Франції зупинили танкер Deliver поблизу Сицилії; зараз судно стоїть на якорі під охороною.

Європейські партнери чинять тиск на офшорні реєстри на Барбадосі, Панамі та Камеруні. Мета — зняття суден з реєстрації під прапорами цих країн, що дасть законні підстави для їх затримання та огляду.

Нова зброя: дрони та катери

Боротьба з «тіньовим флотом» переходить у технологічну площину. Британія планує спрямувати 500 мільйонів фунтів стерлінгів на закупівлю швидкісних катерів та ударних дронів для командос, які можуть бути розгорнуті на Полярному колі. Ця техніка призначена для перехоплення суден, що порушують санкції.

Україна також готує свої сили. Командир одного з підрозділів ГУР МО з позивним «Дев'ятий» повідомив, що українські безпілотні катери Katran готуються до операцій зі затримання суден «тіньового флоту» безпосередньо у Чорному морі.