---
title: "Відповідний удар: Як українська балістика змінить правила гри проти «Іскандерів»"
description: "Авіаційний експерт Костянтин Криволап заявив, що Україна зможе ефективно знищувати російські ОТРК «Іскандер» лише після отримання власної серійної балістики. Ракети типу FP-7 зможуть перехоплювати пускові установки швидше, ніж встигне реагувати авіація, змусивши противника відмовитися від виїзду на позиції. 🚀🇺🇦"
date: 2026-07-30T09:10:00.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/ukraine-ballistic-missiles-iskander-defense-uk
tags: [ukraine, konstantin-krivolap, iskander, fire-point, defense]
publisher: "XAB.info"
---

# Відповідний удар: Як українська балістика змінить правила гри проти «Іскандерів»

![Російська пускова установка балістичної ракети «Іскандер-М» на полігоні, що ілюструє загрозу, проти якої розробляється українська балістична оборона](https://xab.info/media/2026/07/30/ukraine-ballistic-missiles-iskander-defense/ukraine-ballistic-missiles-iskander-defense-1.webp)

Можливість ефективного протидії російським балістичним ракетам з'явиться у України лише з отриманням власної серійної балістики. Про це в коментарі РБК-Україна заявив авіаційний експерт Костянтин Криволап. На його думку, ключ до перемоги в цьому протистоянні полягає в знищенні пускових установок противника до моменту запуску.

### Прихована загроза: де ховаються «Іскандери»

Згідно з даними експерта, російські пускові установки, здатні атакувати столицю України, розміщуються в глибині території — на відстані 200–250 кілометрів від кордону. За останні роки зафіксовано лише кілька підтверджених випадків ураження оперативно-тактичних ракетних комплексів (ОТРК) «Іскандер». Основна причина складності їх виявлення криється в тактиці їх зберігання та розгортання.

У більшості випадків ці комплекси зберігаються в капонірах на військових аеродромах, де розташовані великі сховища для авіації. Виведення наземних комплексів на бойові позиції помітити практично неможливо без допомоги спеціалізованої техніки. Периметри таких аеродромів перебувають під посиленою охороною, що робить візуальне спостереження для звичайної людини безглуздим.

### Гонка на час: авіація проти ракет

Єдиним способом зафіксувати рух «Іскандера» є використання дронів-розвідників дальнього радіусу дії. Однак навіть при успішному виявленні виникає критична проблема з часовим фактором. Як тільки дрон передає дані на командний пункт, запускається ланцюжок наказів для бойової авіації.

Поки українські літаки злітають і долають відстань до цілі, російський ОТРК встигає прибути на позицію та завдати удару. Розрахунки часу показують, що на дорогу до пускової позиції йде 40–50 хвилин, а на розгортання ще 20 хвилин. Це означає, що для успіху авіація має випередити російський розрахунок, що в поточних умовах надзвичайно складно.

### Рішення: швидкість власної балістики

Експерт впевнений, що ситуацію може кардинально змінити поява українських балістичних ракет, таких як FP-7. Ці ракети, що виробляються компанією Fire Point, здатні долати дистанції в 250–300 кілометрів і завдавати ударів з високою швидкістю.

Логіка проста: кількість локацій для запусків обмежена. Коли комплекс прибуває і починає розгортатися, по ньому можна завдати удару власною балістикою. За словами Криволапа, достатньо знищити 2–3–5 комплексів, щоб решта російських розрахунків задумалися про доцільність виїзду на позиції. В умовах, коли кожен виїзд загрожує знищенням, подальші атаки стануть для противника самогубством.

### Контекст: виробництво озброєння РФ

Питання ефективності та походження озброєння залишаються в центрі уваги. Раніше в Головному управлінні розвідки (ГУР) Міноборони України повідомляли, що Росія використовує японські та китайські верстати для виробництва коригуваних авіаційних бомб (КАБ), ракет та артилерійських боєприпасів.

Також у відомстві відзначали виявлення 68 нових компонентів у російських ракетах та дронах, які використовуються для атак на українські енергетичні об'єкти. Ці дані підкреслюють складність та технологічність сучасного конфлікту, де боротьба йде не лише на полі бою, але й у сфері виробничих ланцюжків та технологій.