На міжнародній оборонній виставці MSPO 2026 у польському Кельці компанія «Українська бронетехніка» представила прототип автоматизованого протидронового модуля, здатного самостійно виявляти, супроводжувати та знищувати безпілотні літальні апарати. Про це повідомило видання «Милітарний», на яке посилається РБК-Україна. За словами генерального директора компанії Владислава Бельбаса, продемонстрований зразок є дослідним і поки не має власної назви. Розробка ведеться у співпраці з українською компанією UNIT.

Технічні характеристики модуля

Прототип оснащено дробовиками, що використовують спеціальні патрони з картеччю. Заявлена дальність виявлення безпілотників становить до 150 метрів. Залежно від конфігурації система може комплектуватися трьома або чотирма камерами, що забезпечують круговий огляд на 360 градусів. Оптоелектронний блок включає денну камеру та тепловізійний канал, а швидкий поворотний механізм дозволяє оперативно наводити зброю на ціль. Розробники підкреслюють, що модуль позиціонується як відносно недороге автоматизоване рішення для безпосереднього захисту бронетехніки від ударних безпілотників.

Стратегічна логіка: чому броні вже недостатньо

Владислав Бельбас пояснив необхідність розробки такого модуля тим, що постійне нарощування бронювання бойових машин уже не здатне повністю вирішити проблему захисту від дронів. За його словами, автоматизований протидроновий комплекс є одним із трьох напрямків, над якими працює «Українська бронетехніка» для протидії БПЛА. Два інші напрямки передбачають відстрілювання захисної сітки та застосування вибухового елемента, що запускається назустріч безпілотнику. Таким чином, компанія будує багаторівневу систему захисту, що поєднує пасивні та активні засоби.

Контекст: розширення продуктової лінійки компанії

Презентація на MSPO 2026 стала частиною ширшої стратегії «Української бронетехніки» з розширення номенклатури продукції. На початку серпня 2026 року компанія вже повідомляла про модернізацію свого важкого наземного роботизованого комплексу Protector: вантажопідйомність була збільшена майже вдвічі — з 770 до 1480 кг, а також оновлені система зв'язку та керування камерою. Сукупність цих кроків свідчить про те, що український виробник бронетехніки послідовно розвиває як роботизовані платформи, так і засоби їхнього активного захисту від повітряних загроз.

Суперечливі дані

У наданих джерелах суттєвих розбіжностей щодо ключових фактів не виявлено. Єдине уточнення: у матеріалах «Милітарного» дальність виявлення вказана як «до 150 метрів», що є відносно невеликим радіусом для протидронової системи. При цьому розробники самі підкреслюють, що йдеться про дослідний зразок, а не про серійну версію, і фінальні характеристики можуть бути переглянуті в ході доопрацювання. Конкретні терміни можливого серійного виробництва в відкритих джерелах не названі.