Українська металургійна промисловість переживає найглибшу кризу за весь час повномасштабної війни. Про це свідчить репортаж французької газети Le Monde, опублікований у листопаді 2026 року та переказаний українськими виданнями. За даними матеріалу, підприємства галузі зупиняються після серії російських ракетних ударів, експорт через Чорне море фактично заблокований, а десятки тисяч робочих місць перебувають під прямою загрозою. Галузь, яка десятиліттями слугувала одним зі стовпів економіки та експортного потенціалу країни, за оцінкою французьких журналістів, зараз «фактично бореться за виживання».
Кривий Ріг: місто, для якого металургія — це бюджет і соціальна тканина
Найбільш наглядним прикладом кризи став Кривий Ріг та розташований там комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг», де зайнято близько 16 тисяч людей. Після російських ударів у вересні 2026 року підприємство заявило, що не може продовжувати нормальну роботу, а компанія, за повідомленнями Le Monde, вже обговорює з урядом умови можливого закриття комбінату. Для міста це означає не просто втрату одного великого роботодавця: за оцінкою місцевої влади, металургійні підприємства формують близько 40% міського бюджету без урахування суміжних компаній. «Для міста це економічна катастрофа», — заявив голова військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул. За даними Le Monde, три великі промислові підприємства в місті вже повністю зупинені, ще два працюють лише на 20–25% потужності.
Від Маріуполя до Запоріжжя: накопичувальні втрати потужностей
Криза 2026 року не виникла на порожньому місці. Після початку повномасштабної війни Україна втратила близько 40% сталеплавильних потужностей через захоплення та руйнування маріупольських комбінатів. У 2026 році ситуація різко погіршилася: після нової хвилі російських ударів зупинилися «Запоріжсталь», «Каметсталь» та «Інтерпайп Сталь», а у вересні припинив виробництво й «АрселорМіттал Кривий Ріг». Керівник офісу генерального директора «Метінвесту» Олександр Водовіз у коментарі Le Monde констатував: «Зараз ніде в Україні не можна гарантувати виробництво сталі. Усі наші заводи зазнали ракетних ударів». За його словами, масштаб атак змусив компанію зупинити всі доменні печі, а ремонт кожного підприємства може коштувати кілька мільйонів доларів.
Експортна блокада: порти закриті, кар'єри простоять
Паралельно з руйнуванням виробничих потужностей галузь позбавляється каналів збуту. З середини липня 2026 року чорноморські порти, через які металургія традиційно відправляла значну частину продукції на світові ринки, фактично заблоковані. Це призвело до каскадного ефекту: гірничодобувні підприємства скорочують видобуток. Один із кар'єрів у Кривому Розі вже закритий, Першотравневий кар'єр «Метінвесту» працює приблизно на 50% потужності. На галузь одночасно тиснуть високі ціни на електроенергію, дефіцит кваліфікованих працівників, проблеми з логістикою та нові обмеження на експорт до ЄС. У результаті частка металургії у ВВП України скоротилася з 12% у 2018 році до 5,5% у 2025 році.
Удар по суміжних секторах: ефект «множника» у вісім разів
Наслідки можливого краху металургії виходять далеко за межі самої галузі. За словами Олександра Водовіза, на одне робоче місце в металургії припадає до восьми робочих місць у суміжних секторах — транспорті, енергетиці, сервісних компаніях, підрядниках. Зупинка великих комбінатів означає удар не лише по працівниках заводів, а й по всій промисловій економіці регіонів. За оцінкою Профспілки металургів і гірників України, в галузі зайнято близько 80 тисяч людей, а з 2022 року вже втрачено порядку 35 тисяч робочих місць. Якщо підприємства не зможуть відновити виробництво та експорт, наслідками стануть масова втрата робочих місць, падіння доходів міст і подальше скорочення промислового потенціалу країни.
Макроекономічний контекст: НБУ фіксує прямий вплив на ВВП
У жовтні 2026 року Національний банк України у своєму інфляційному звіті вказав, що російські обстріли інфраструктури та блокада морських портів у другому півріччі 2026 року знизять темпи зростання реального ВВП країни на 1,9 процентного пункту. Втрати зовнішньоторговельного балансу, за розрахунками регулятора, становлять 6,6 млрд доларів. Металургійна криза, зафіксована Le Monde, стає одним із ключових факторів, через які військовий тиск транслюється в економічні показники: від закритих цехів і кар'єрів, що простоять, — до скорочення податкових надходжень до місцевих бюджетів і падіння експортної виручки на національному рівні.
