Українська оборонна компанія Fire Point представила світові новий елемент системи колективної безпеки — протиповітряну ракету FP-7.x. Цей боєприпас стане ключовим компонентом комплексу Freyja, який, за словами розробників, може запрацювати вже до кінця поточного року. Проект позиціонується як пан'європейський протиповітряний щит, що перебуває у спільній власності країн-партнерів.

Технічні характеристики та дизайн

Згідно з опублікованим відео, нова ракета має класичну циліндричну форму з обтічником. У нижній частині корпусу розташовані відносно невеликі рухомі стабілізатори, що забезпечують маневреність у польоті. Корпус FP-7.x виготовлений із сучасних композитних матеріалів, що дозволяє ракеті розвивати швидкість від 1500 до 2000 метрів за секунду.

Габарити боєприпасу вражають: довжина ракети становить 7,25 метра. Вона здатна уражати цілі на відстані до 200 кілометрів. Бойова частина вагою до 150 кг оснащена напівактивною інфрачервоною головкою самонаведення. Розробка цієї критично важливої компоненти планується у співпраці з німецьким концерном Diehl Defence (IRIS).

Економічний прорив: вартість проти ефективності

Головним козирем проекту Freyja, на який роблять ставку в Fire Point, є радикальне зниження вартості перехоплення. Один український перехоплювач оцінюється приблизно в 700 тисяч доларів. Для порівняння: ракета PAC-3 для американської системи Patriot коштує близько 3,8 млн доларів.

Така різниця в ціні, за задумом розробників, дозволить вирішити проблему дефіциту боєзапасу. Низька собівартість відкриє можливість масштабувати виробництво та створювати значні запаси для щоденного використання в умовах інтенсивних атак, що критично важливо для сучасних реалій.

Думка експертів: політика важливіша за техніку

Авіаційний експерт Костянтин Криволап у коментарі РБК-Україна зазначив, що на даний момент у проекті Freyja більше питань стосується політичних рішень, ніж технічних складнощів.

«Що стосується технічних рішень, там все дуже просто. В Європі є все необхідне для того, щоб зібрати ракетний комплекс, не вистачає лише ракети», — підкреслив експерт.

За його словами, Україна виступила ініціатором створення загальноєвропейського щита та надала головне ланку — саму ракету, яку залишилося оснастити головкою самонаведення. Радари, необхідні для роботи комплексу, також добре відомі, деякі з них Україна вже отримала для попереднього тестування.

Криволап додав, що питання пускових установок вирішується технічно протягом кількох місяців. Залишилося написати програмне забезпечення, яке об'єднає всі компоненти ППО в єдину мережу. Таким чином, випробування комплексу Freyja можуть розпочатися вже до кінця року.

Політичний контекст та майбутнє проекту

Експерт припустив, що європейські політики можуть оголосити про запуск спільного проекту Freyja вже найближчим часом, оскільки для повноцінної роботи системи вимагається низка політичних та економічних рішень.

«Це не Patriot, розробка якого зайняла 10 років. Це система зовсім іншого технологічного рівня. У даному випадку з окремих вже існуючих елементів збирається зенітно-ракетний комплекс. Для цього в Європі все є, крім ракети, але ракети дає Україна», — підсумував Криволап.

Раніше президент України Володимир Зеленський підтвердив, що країна швидкими темпами працює над власною антибаллістичною системою, але без допомоги партнерів не обійтися. Глава держави анонсував першу зустріч за цим напрямком у Франції. При цьому він зазначив, що, як і на виробництво систем Patriot та CAMP, на розробку власної антибаллістики знадобиться час.