--- title: "Без гострого капелюха: як українці уявляли відьму та чим вона «шкодила» за народними повір'ями" description: "Фольклористка Дарія Анцибор розповіла, що українська відьма не носила гострого капелюха, а мала вигляд звичайної сусідки. Її «шкода» була господарською: забирала молоко, впливала на дощ. Мітла була лише одним із засобів перельоту на Лису Гору." date: 2026-10-30T12:36:49.295Z lang: uk url: https://xab.info/uk/posts/ukrainska-vedma-povirya-bez-gostrogo-kapelyuha tags: [ukrainian-folklore, witches, halloween, traditions, zagoriy-foundation, folk-culture] author: "Марина Сливенко" publisher: "XAB.info" --- # Без гострого капелюха: як українці уявляли відьму та чим вона «шкодила» за народними повір'ями ![Жінка в традиційному українському костюмі та хустці стоїть біля сільської хати з білими стінами та солоμ'яним дахом](https://xab.info/media/2026/10/30/ukrainskaya-vedma-povirya-bez-ostrorogoy-shlyapy/ukrainskaya-vedma-povirya-bez-ostrorogoy-shlyapy-1.webp) ## Ключові тези - Українська відьма не мала характерного зовнішнього вигляду і носила звичайний одяг громади - Підозри падавали на сусідку або самотню жінку; шкода вважалася господарською (молоко, роса, дощ) - Найактивнішими днями відьми були Юріїв день, Купала та Святвечір - Для перельоту на Лису Гору використовувалися рогач, мітла або людина; мітла не була обов'язковим атрибутом - Захист включав освячену воду, мак, осику та хрести на дверях - Книга «Родинне Різдво для всіх» проєкту «Вітоки» виходить 20 листопада 2026 року Напередодні гелловінських свят, коли у вітринах та соцмережах панують образи в гостролистих чорних капелюхах і з мітлами, український фольклор пропонує зовсім іншу картину. Фольклористка та наукова редакторка проєкту «Вітоки» (Zagoriy Foundation) Дарія Анцибор у розмові з виданням Styler (РБК-Україна) пояснила, що в українських народних уявленнях відьма не мала жодного «впізнаваного» вигляду. Вона носила звичайний одяг своєї громади, жила по сусідстві, і саме в ній — у знайомій жінці — люди підозрювали носійку надприродної сили. Ця теза, підтверджена етнографічними матеріалами, руйнує стійкий стереотип, сформований європейською поп-культурою та кінематографом. ### Сусідка, самотня жінка та «хвіст біля куприка» За словами Анцибор, українська відьма ззовні не відрізнялася від інших жінок села. Підозри падали, зазвичай, на сусідку або на самотню жінку, яка не вписувалася у звичний соціальний уклад. У деяких місцевих віруваннях їй приписували приховані тілесні особливості: невеликий хвіст біля куприка, різнокольорові очі, підвищену волохатість. Хвіст у низці регіонів вважали ознакою так званої «родженої» відьми, на відміну від «вченої». Саме слово «відьма» фольклористка пов'язує з дієсловом «відати», тобто «знати», що підкреслює когнітивну, а не зовнішню природу приписуваного їй дару. ### «Господарська шкода»: молоко, роса та дощ Значна частина українських повір'їв стосувалася не зовнішності, а конкретних дій, які приписували відьмі. Її шкода, за висловом Анцибор, була передусім господарською: вона забирала молоко в чужих корів, збирала росу з чужих пасовищ, надсилала хвороби та могла впливати на дощ. Саме ці «побутові» звинувачення — а не абстрактне зло — складали ядро народних уявлень про відьомство. Найактивнішими днями для відьми вважалися Юріїв день, Купала та Святвечір, тобто ключові точки традиційного сільськогосподарського та релігійного календаря. ### Лиса Гора, рогач і клубок ниток Українські повір'я наділяли відьму здатністю змінювати обличчя: вона могла перетворюватися на кішку, собаку, жабу, а також на фізичні об'єкти — клубок ниток чи стоג сіна. Для перельоту на Лису Гору, центральний мотив слов'янського відьомського фольклору, використовувалися різні засоби: рогач, мітла чи навіть верхи на людині. Мітла, отже, була присутня в українських уявленнях, але слугувала лише одним із кількох можливих «транспортів», а не обов'язковим атрибутом, як у пізнішому європейському стереотипі. ### Освячена вода, мак і хрести на дверях Спираючись на етнографічні матеріали, Анцибор перелічує народні засоби захисту від приписуваного відьмі впливу: освячену воду, мак, осику, а також крейдяні чи випалені хрести на дверях. Ці предмети та знаки, за її словами, належали до системи народних практик, за допомогою яких люди боролися з власними страхами та вірили, що оберігають себе й господарство від бід. Фольклористка наголошує, що йдеться не про «магію» в сучасному розумінні, а про культурний механізм керування тривогою в умовах обмежених можливостей контролю над природою та господарством. ### Проєкт «Вітоки» та книга «Родинне Різдво для всіх» «Вітоки» — проєкт лабораторії суспільних практик Zagoriy Foundation, який досліджує традиції минулого та їхнє місце в сучасному житті. Разом із Фондом Катерини Осадчої та видавництвом Stretovych команда підготувала книгу «Родинне Різдво для всіх», науковою редакторкою якої стала Дарія Анцибор. Видання містить розповіді про різдвяні звичаї, сценарії святкування, а також QR-коди з колядками та майстер-класами. Вихід книги у книгарнях заплановано на 20 листопада 2026 року. Матеріал підготовлено на основі публікації Styler — розважального та лайфстайл-проєкту РБК-Україна. ## Перевірка фактів і джерела - [Без острой шляпы: какой была ведьма по поверьям украинцев](https://styler.rbc.ua/ukr/trends/gostrogo-kapelyuha-koyu-bula-vidma-povir-1793352531.html) - Першоджерело: інтерв'ю з Дарією Анцибор, фольклористкою та науковою редакторкою проєкту «Вітоки» (Zagoriy Foundation). Усі цитати та фактичні твердження у статті відповідають тексту джерела. Дата виходу книги (20 листопада) підтверджена. ## Часті запитання ### Чи носила українська відьма гострий капелюх? Ні. За словами фольклористки Дарії Анцибор, українська відьма ходила у звичайному вбранні своєї громади й ззовні не відрізнялася від інших жінок. Гострий капелюх — елемент пізнішої європейської поп-культури, а не українського фольклору. ### Кого підозрювали у відьмінстві в українських селах? Підозри зазвичай падавали на сусідку або на самотню жінку, яка не вписувалася у звичний соціальний уклад громади. ### Чим «шкодила» відьма за народними повір'ями? Її шкода вважалася передусім господарською: вона забирала молоко в чужих корів, збирала росу з чужих пасовищ, надсилала хвороби та могла впливати на дощ. ### Чи літала українська відьма на мітлі? Мітла згадується в українських повір'ях як один із можливих засобів перельоту на Лису Гору, але не єдиний. Також використовувалися рогач і переліт верхи на людині. ### Як захищалися від відьми в українських традиціях? Народні засоби захисту включали освячену воду, мак, осику, а також крейдяні чи випалені хрести на дверях. ### Коли виходить книга проєкту «Вітоки»? Книга «Родинне Різдво для всіх», підготовлена Zagoriy Foundation, Фондом Катерини Осадчої та видавництвом Stretovych, запланована до виходу в книгарнях на 20 листопада 2026 року.