Українські компанії, що працюють на продовольчому ринку Африки, зіткнулися з новою, надзвичайно агресивною схемою тиску. Як виявилося, після того, як вантаж з українським зерном прибуває до порту і успішно розвантажується, місцеві власті раптово заявляють про проблеми з якістю продукції.
Схема 'після розвантаження'
Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко описує поширену практику, яка стала справжнім випробуванням для експортерів. У регіонах з гострою потребою в продовольстві діють непрозорі державні структури, які часто ігнорують міжнародне право.
Схема працює за чітким алгоритмом: вантаж прибуває, його розвантажують, і лише на цьому етапі місцеві чиновники оголошують про 'невідповідність якості'. При цьому міжнародні сертифікати SGS, які визнаються у всьому світі, просто ігноруються.
'Вони кажуть: "За вказівкою нашого лідера перевіряє лише державна лабораторія, тому ми перевірили, а це зовне не те, що ми хотіли. Або ви вдвічі зменшуєте вартість, або забирайте свою продукцію назад", — розповідає Козаченко.
Фінансовий тупик
Ситуація ускладнюється тим, що всі вимоги висувуються вже після того, як товар фізично перебуває в порту країни-імпортера. Паралельно з тиском щодо якості, місцеві банки, підконтрольні урядам, відмовляються відкривати акредитиви та заморожують платежі українським компаніям.
Експерти зазначають, що це лише частина загальної картини боротьби за ринки. Раніше повідомлялося, що Росія активно будує продовольчу залежність африканських країн від власного зерна. З 2023 року Москва розпочала масштабні поставки, поступово збільшуючи вплив у регіоні за рахунок субсидованих цін та двосторонніх угод, витісняючи конкурентів з ринку.
