Українські військові інженери провели масштабне розслідування, розібравши до останнього вузла збиті російські ракети «Калібр» (3М14). Детальний аналіз, проведений фахівцями Міністерства оборони України, виявив несподівані зміни в конструкції озброєння, яке продовжує залишатися загрозою для країни. Як з'ясувалося, російський ВПК зіткнувся з серйозними технологічними суперечностями.
Повернення до іноземних комплектуючих
Одним із головних відкриттів стало те, що в ракетах, випущених у 2025 році, знову виявлено значну кількість деталей іноземного виробництва. Раніше Москва намагалася повністю перейти на власні електронні компоненти, однак, на думку українських фахівців, вітчизняні аналоги поступалися за якістю та точністю. Це змусило конструкторів повернутися до використання закордонних елементів, які становлять понад 80-90% електроніки в головці самонаведення.
Експертам вдалося не лише ідентифікувати деталі за маркуванням, але й встановити конкретних виробників, конструкторів та менеджерів, причетних до створення цих систем. Ці дані будуть передані для подальшої санкційної роботи.
Нова тактика: касетна бойова частина
Весною 2026 року в збитих ракетах вперше зафіксували принципово нову бойову частину. Якщо раніше «Калібри» оснащувалися стандартними осколково-фугасними зарядами, то тепер всередині корпусу розміщується касетна конструкція.
Всередині бойової частини знаходиться близько 3600 уражальних елементів. При вибуху вони розлітаються на великій площі, що дозволяє уражати розосереджені цілі. Експерти вважають, що російські конструктори адаптували ракету для атак по аеродромах та відкритим позиціям, де потрібне ураження великої території.
«Вінтаж» у сучасній війні
Аналіз вузлів показав дивовижний факт: виробництво «Калібрів» розпочалося на початку 2000-х, однак у окремих вузлах фахівці знайшли маркування деталей, розроблених ще у 1980-х роках. Це свідчить про те, що Росія продовжує використовувати старі технологічні напрацювання у сучасних комплексах.
Окрему увагу приділено навігаційній системі СН-99. Її розробили ще у 2000-х роках у українському місті Смела, після чого виробництво було налагоджено в Росії. Маршрут польоту закладається заздалегідь і враховує рельєф місцевості, що дозволяє ракеті летіти на гранично малій висоті.
Головна вразливість
Попри модернізацію бойової частини, «Калібр» залишається підзвуковою крилатою ракетою. Саме це вважається його головною слабкою стороною. Спроба триматися максимально низько над поверхнею не рятує ракету від перехоплення, оскільки підзвукова швидкість дає українським силам ППО достатньо часу для успішного знищення цілі.