У польському місті Бидгощ, у стінах Спільного центру аналізу, навчання та освіти НАТО-Україна (JATEC), пройшла унікальна триденна симуляція. Під час навчань українські фахівці виступили в ролі «країни-агресора», відпрацьовуючи тактику дезінформації, яка в реальному житті асоціюється з російськими методами ведення війни. Сценарій гри був побудований на протистоянні вигаданої демократії «Перанца» та авторитарного сусіда «Карти».

Сценарій: від кібератак до повеней

Навчання моделювали ситуацію, коли «Карти» (в ролі якої виступали українці) завдає серії ударів по інфраструктурі «Перанци» (за яку захищалася команда НАТО). Сценарій включав три критичні кризи: масштабне відключення електроенергії, руйнівну повінь та хакерський злам банківської системи. У відповідь на кожну кризу «Карти» розгортала потужну інформаційну кампанію.

Головною зброєю української команди став штучний інтелект. Фахівці генерували тисячі повідомлень для соціальних мереж, звинувачуючи уряд «Перанци» в некомпетентності та корупції. Одночасно з цим поширювався наратив про те, що лише «Карти» здатна врятувати населення. На веб-сайті вигаданого уряду з'являлися гасла на кшталт: «Перанца не може допомогти, але Карти може». Команда НАТО, у свою чергу, намагалася утримати ситуацію під контролем, закликаючи до єдності та попереджаючи про мародерство.

Парадоксальний результат: хто кого навчав?

Результати симуляції виявилися несподіваними. За оцінкою журі, яке складалося зі вчених та експертів з дезінформації, команда «Карти» програла лише з мінімальною різницею у двох із трьох сценаріїв. Німецький підполковник Івонн Реттер, директор Центру цифровізації Бундесверу, визнала професійну перевагу української сторони.

«Українці працювали швидше, виявилися креативнішими та продемонстрували кращі навички роботи зі штучним інтелектом. Вони мають дуже реалістичне уявлення про те, як працюють та спілкуються опоненти. У цьому плані ми можемо навчитися у них», — зазначила Реттер.

Журі критикувало команду «Карти» за відсутність єдиного, послідовного наративу, який закріплювався б на кількох ключових повідомленнях. Однак українські учасники відповіли на цю критику посиланням на реальність: «У реальному житті основні меседжі змінюються щодня — просто подивіться, що робить Росія».

Обмін досвідом у центрі JATEC

Ці навчання стали частиною ширшої роботи Спільного центру НАТО-Україна, який було відкрито в Бидгощі у лютому 2025 року. Це перша цивільно-військова організація, якою спільно керують Альянс та Київ. План роботи центру було сформовано ще у січні 2025 року, а у жовтні Кабінет міністрів України визначив порядок направлення військових фахівців до Польщі.

Сьогодні з 60 співробітників центру третину становлять відряджені з України — представники Збройних сил, Міноборони та розвідувальних служб. Українська делегація, яку очолює полковник Валерій Вишневський, ділиться унікальним досвідом ведення бойових дій: рійні атаки дронів, радіоелектронна боротьба та децентралізовані командні структури. Натомість Україна отримує доступ до передового програмного забезпечення та інженерних можливостей НАТО.

Обмеження симуляції

Попри успіх навчань, експерти наголошують, що гра не може повністю відтворити реальні умови війни. Дослідниця когнітивної війни Університету Гельмута Шмідта в Гамбурзі Олександра Фотеску зазначила, що симуляція позбавлена емоційного та екзистенційного навантаження, з яким стикаються українці на передовій. «Гра насправді не занурює нас у реальні умови... Це скоріше сценарій, розроблений для практики», — визнала вона.

Симуляцію фінансував Бундесвер, а технічну платформу для цифрових військових ігор надала французька ІТ-компанія Atos. Для України такі навчання є важливим кроком до досягнення оперативної сумісності з Альянсом, що критично важливо для сучасної оборони.