У 2026/2027 навчальному році в українських школах навчається 3,38 мільйона дітей. Про це повідомила директорка департаменту освіти Київської міської державної адміністрації (КМДА) Олена Фіданян у своєму акаунті в Facebook, на що звернуло увагу РБК-Україна. За її даними, це майже на 850 тисяч учнів — або на 20% — менше, ніж на початку повномасштабної війни. Таким чином, за чотири роки бойових дій кожна п'ята школа в країні фактично позбулася частини свого контингенту: діти виїхали за кордон, переїхали до інших регіонів, а частина територій опинилася поза зоною стабільного навчання.

Динаміка: рік за роком контингент скорочується

Зниження кількості школярів не є одноразовим стрибком — воно має стійкий характер. Порівняно з попереднім, 2025/2026 навчальним роком, кількість учнів зменшилася ще на 95 573 особи. Для наочності: це майже стільки, скільки учнів одночасно відвідує всі школи Тернопільської області — 94 099. Тобто за один навчальний рік Україна «втратила» цілий обласний контингент. Фіданян наголошує, що ці цифри відображають ситуацію на початок вересня 2026 року, коли педагоги вносять дані до системи, і не враховують подальші переміщення, спричинені зміною інтенсивності бойових дій.

Регіональна картина: Київ — лідер за кількістю учнів

Найбільше школярів у країні — у Києві: 302,4 тисячі учнів, що становить 8,9% від загальної кількості дітей, які навчаються в українських школах. Столиця традиційно концентрує значну частку учнів за рахунок притоку переселенців з інших регіонів. До п'ятірки регіонів із найбільшою кількістю школярів, за даними КМДА, входять й інші області, проте точний перелік в опублікованому повідомленні не розкривається повністю. При цьому саме в Києві частка очного навчання залишається найвищою серед усіх регіонів, що свідчить про відносно більшу стабільність освітнього процесу в столиці порівняно з прифронтовими територіями.

Формати навчання: очно, дистанційно, змішано

За даними АІКОМ на початок вересня 2026 року, у середньому по Україні 71,7% учнів комунальних шкіл навчалися в очному форматі. У Києві цей показник склав 86,9%. Дистанційно навчалося 9,6% школярів у середньому по країні та лише 2% у столиці. Змішаний формат охоплював 11,6% учнів в Україні та 1,2% у Києві. Найвищий показник змішаного навчання зафіксовано на прифронтових територіях — 62,7%, що відображає вимушену адаптацію шкіл до умов, коли регулярні обстріли та відключення інфраструктури роблять повноцінну очну присутність неможливою протягом значної частини навчального дня.

Обмеження статистики: чому цифри швидко застарівають

Олена Фіданян застерігає, що наведені дані не відображають актуальну ситуацію наприкінці першої чверті навчального року. Педагоги вносять інформацію до системи на початку вересня, а через бойові дії умови навчання в громадах постійно змінюються: школи можуть переходити на дистанційний формат протягом одного дня, а потім повертатися до очного. У зв'язку з цим статистика щодо очного, дистанційного та змішаного навчання швидко втрачає актуальність і напряму залежить від інтенсивності бойових дій у конкретному регіоні. Це означає, що до листопада 2026 року реальні пропорції форматів навчання можуть суттєво відрізнятися від вересневих показників.

Контекст: освіта в умовах триваючої війни

Скорочення контингенту на 20% за чотири роки — це не просто статистичне зрушення, а структурна зміна системи освіти. Школки в депресивних та прифронтових регіонах стикаються з нестачею учнів, що впливає на фінансування, штатний розпис та можливість підтримання повного спектра освітніх програм. Водночас у великих містах, перш за все в Києві, спостерігається зворотний процес — переповненість окремих шкіл за рахунок переселенців. За таких умов, за даними КМДА, вже обговорюються питання організації роботи шкіл під час відключень електрики та водопостачання, а також якості харчування у шкільних їдальнях — теми, які батьки активно обговорюють у публічному полі.