Український оборонно-промисловий комплекс переживає епоху вибухового зростання. З вузької ніші, що налічувала менше сотні підприємств, він перетворився на гігантський ринок з тисячами компаній. Однак за цим бумом ховається критична проблема: катастрофічна нестача кваліфікованих кадрів. Компанії готові платити до $8000 і надавати бронь, але знайти потрібного спеціаліста стає все складніше.

Гонка масштабів та кадровий голод

Динаміка розвитку галузі вражає. За останній рік більшість гравців збільшили свої команди мінімум на 25%, а майже половина підприємств розширила штат більше ніж на 50%. Це зумовлено необхідністю масштабувати виробництво, впроваджувати нові технології та адаптуватися до реалій сучасної війни. В результаті ВПК вступив у пряму конкуренцію за таланти з IT-сектором та міжнародними корпораціями.

Ситуація погіршується тим, що ринок вакансій у оборонній сфері сформував власну потужну динаміку. За даними платформи DOU, у 2025 році було опубліковано понад 5900 вакансій, причому майже третина з них з'явилася лише в останньому кварталі. У грудні кількість нових пропозицій роботи перевищила 700 одиниць.

Корені проблеми: спадщина десятиліть

Чому ж при таких зарплатах не вистачає людей? Відповідь криється в минулому. Як зазначає виконавчий директор НАУДІ Сергій Гончаров, держава десятиліттями не стимулювала розвиток технічних та інженерних спеціальностей. Ці напрямки були непопулярні та не були пріоритетними для абітурієнтів.

Сучасний кадровий резерв складається з двох груп: фахівців, які отримали освіту ще в радянські часи, та тих, хто пройшов перекваліфікацію. Однак їхня кількість не покриває зростаючий попит. Як зазначає Ігор Федирко, CEO Асоціації збройовиків, українська оборонна індустрія перестала бути вузькою нішею. Це повноцінний ринок праці, якому потрібні інженери, технологи, закупівельники, менеджери проектів та експерти з якості.

Майбутнє галузі залежить від системи

Розвиток сектора напряму залежить від того, наскільки системно держава зможе налагодити підготовку кадрів під реальні потреби виробництва. Проблема нестачі людей носить не лише галузевий, а й загальнодержавний характер. За оцінками уряду, Україні протягом наступного десятиліття знадобиться ще близько 4,5 мільйона працівників. Поки що ВПК змушений боротися за кожного інженера, пропонуючи умови, які ще недавно здавалися фантастичними.