Українська оборонна промисловість переживає період активної трансформації. За останні роки підприємства країни суттєво збільшили випуск компонентів для потреб фронту, що дозволило швидше адаптуватися до бойових завдань та гнучкіше підбирати комплектуючі для нових розробок.
Що вже виробляють в Україні
Сьогодні українські заводи освоюють випуск корпусних елементів, механічних деталей, частин електронних плат і модулів. Паралельно розвивається розробка програмного забезпечення, систем управління та модернізація виробничих потужностей. За словами представників галузі, локальні постачальники виграють завдяки швидкості логістики та оперативному реагуванню на запити замовників.
Три ключові тренди
У галузі одночасно йдуть три процеси:
- Локалізація виробництва простих та середньої складності компонентів;
- Створення власних інженерних команд;
- Інвестиції у виробничі потужності для серійного випуску критично важливих деталей.
Цей процес підтримується державними програмами та оборонними кластерами, такими як Brave1. Однак експерти попереджають: локалізація — тривалий процес, що потребує років роботи.
Китайський акцент: цифри та факти
За відкритими оцінками, частка китайських компонентів у українських дронів минулого року знизилася приблизно до 38%. При цьому ситуація сильно варіюється від компанії до компанії: деякі виробники досягли рівня локалізації до 90%, тоді як інші досі залежать від імпорту.
Успіхи в оптиці та стабілізації
Одним із яскравих прикладів прогресу стало освоєння виробництва камер для дронів. Окремі компанії вже планують будівництво спеціалізованих підприємств для випуску денних та нічних камер. Також українські інженери освоїли випуск гімбалів — систем із підвісом та ПЗ для стабілізації зображення. За оцінками ринку, деякі з таких рішень не поступаються провідним західним аналогам.
Де залишається залежність
Складні мікроелектронні компоненти поки що залишаються імпортними. Виробники пояснюють це тим, що створення власного виробництва потребує мільярдних інвестицій, тривалої підготовки та масштабного внутрішнього ринку. Повністю замінити такі технології українська оборонка поки що не може.
Диверсифікація постачань
Хоча Китай залишається одним із ключових постачальників, українські компанії активно диверсифікують ланцюжки постачання — збільшують закупівлі в країнах ЄС, США, на Тайвані та в Південній Кореї. Повністю відмовитися від китайських комплектуючих поки що неможливо, але робота зі зниження критичної залежності від одного ринку йде повним ходом.