Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) оприлюднив результати опитування, які фіксують стійку готовність більшості українського суспільства продовжувати збройний спротив російській агресії навіть за умов систематичних ударів по енергетичній інфраструктурі. Згідно з даними соціологів, 77% респондентів висловили чітку переконаність у необхідності вести боротьбу далі, навіть якщо частина населення буде змушена тривалий час обходитися без електроенергії, опалення та каналізації. Це показник, який відображає пріоритет суверенітету над побутовими труднощами в масовій свідомості на поточний момент.
Готовність чинити спротив попри зимові блекаути
Центральним питанням опитування стала гіпотетична ситуація, за якої регулярні атаки на енергетику призводять до тривалих відключень світла, тепла та каналізації. У таких умовах 77% опитаних заявили про необхідність продовжувати збройний спротив. Значно менша частина — 12% — висловила думку, що за таких складних обставин слід погодитися на будь-які вимоги країни-агресора, навіть якщо вони виглядатимуть як капітуляція України. Ще 11% громадян не змогли чітко сформулювати свою позицію з цього питання, що свідчить про наявність невизначеності в частині суспільства, але не змінює загальної картини домінування про-спротивної позиції.
Регіональна картина: від Сходу до Києва
Готовність чинити спротив попри зимові побутові труднощі переважає в усіх регіонах України, при цьому частка прихильників продовження боротьби варіюється від 68% на Сході до 83% в Києві. Столиця демонструє найвищий рівень підтримки збройного спротиву в країні, і це фіксується попри кампанію ворожих ударів балістичними ракетами та реактивними дронами, які безпосередньо торкаються енергетичної інфраструктури міста. Таким чином, навіть у найбільш обстрілюваних регіонах підтримка спротиву залишається абсолютною більшістю.
Протирічливі дані
Під час перехресної перевірки джерел виявлено розбіжність у формулюванні ключового показника: у телеграфних заголовках низки видань результат подається як «майже 80%», тоді як у основній частині матеріалу та в методології опитування фігурує точна цифра 77%. Різниця пояснюється округленням під час підготовки заголовків, а не різницею версій між сторонами: обидва значення посилаються на одне й те саме опитування КМІС. Водночас редакція фіксує, що точним значенням, зафіксованим у первинних даних, є 77%, а формулювання «майже 80%» є журналістським округленням.
Контекст: біженці та суб'єктивне благополуччя
Додатковий контекст опитування стосується становища українських біженців у Польщі, де, за даними соціологів, більшість уже адаптувалася до життя в країні. При цьому половина опитаних заявила про плани повернутися на батьківщину, переважно після завершення війни. Окремо зазначається, що попри повномасштабну війну більшість українців вважають себе щасливими, а частка таких респондентів за останні півтора року помірно зросла; водночас 16% опитаних назвали себе нещасливими. Сукупність цих даних вказує на те, що готовність до продовження спротиву підкріплюється як патріотичною мотивацією, так і зберігається рівнем суб'єктивного благополуччя в суспільстві.
