Українці у 2026 році: готівка і банки — основа заощаджень, але майже половина розглядає криптоактиви

Міжнародна компанія Ipsos на замовлення криптобіржі WhiteBIT провела дослідження інвестиційних звичок українців у червні–липні 2026 року. Ключовий висновок: готівка та банківські рахунки й надалі залишаються найпопулярнішими інструментами збереження коштів, проте криптоактиви розглядають уже 44% фінансово активних громадян, які мають заощадження. При цьому реальне використання цифрових активів поки що значно поступається рівню інтересу — лише 14% опитаних із заощадженнями та інвестиціями вкладають у криптовалюту на даний момент.

Зберігальна звичка зміцнюється, але бюджет під тиском

Частка українців, які мають джерело доходу і заощадження або інвестиції, за рік не змінилася і становить 66%. Водночас зросла частка тих, хто відкладає в середньому від 3000 гривень на місяць: із 30% у 2025 році до 35% у 2026-му. Одночасно навантаження на сімейні бюджети збільшилося — частка респондентів, для яких їжа та товари для дому є основною категорією витрат, зросла з 70 до 78%. Це свідчить про те, що навіть за збереження звички відкладати кошти реальні наявні доходи стискаються під тиском інфляції та військових витрат.

Структура доходів змінюється: пасивний і бізнес-дохід набирають ваги

Зі змінилася і структура доходів опитаних. Частка тих, хто назвав зарплату основним джерелом доходу, знизилася з 79% до 73%. Водночас частка респондентів, які отримують пасивний дохід від інвестицій, зросла з 37% до 41%, а тих, хто має доходи від комерційної діяльності або власного бізнесу, — з 27% до 32%. Експерти пов'язують цей зсув із тим, що частина населення, раніше орієнтована виключно на трудові доходи, почала диверсифікувати джерела заробітку на тлі невизначеності.

Банки і готівка — основа, крипта — інструмент зростання

Серед опитаних, які мають заощадження, найпопулярнішими інструментами залишаються готівка та банківські продукти. Банківські депозити, житлова нерухомість та державні цінні папери респонденти пов'язують із можливістю отримання пасивного доходу. Для захисту заощаджень під час війни вони також розглядають готівку, криптоактиви та кошти на банківських рахунках. Потенційне значне зростання капіталу опитані пов'язують насамперед із криптоактивами, власним бізнесом та венчурними інвестиціями. Для порівняння: інвестиції у власний бізнес розглядають 32%, державні цінні папери — 27%, комерційну нерухомість чи землю — також 27%, цінні папери приватних компаній — 22%, венчурний капітал — 11%.

Криптовалюта: від поінформованості до реального використання

Серед усіх опитаних про криптовалюту знають 32% респондентів проти 28% у 2025 році. Частка тих, хто не виключає можливості її використання, зросла з 17% до 19%. Українці пов'язують цифрові активи не лише з можливістю заробітку: 64% асоціюють криптовалюту з пасивним доходом, 54% — з диверсифікацією заощаджень та інвестицій, 52% — з інноваційним та перспективним інструментом, а 48% — із можливістю почати інвестувати з невеликим капіталом. При цьому 59% опитаних вважають, що для роботи з криптоактивами потрібні спеціальні знання, що залишається одним із бар'єрів для активнішого використання.

Рекордні депозити в банках підтверджують консервативний вибір

Дані Національного банку, наведені фінансовим аналітиком Андрієм Шевчишиним, підтверджують консервативну стратегію українців на рівні реальних потоків. У вересні 2026 року українці збільшили строкові депозити в банках на 4,5 млрд гривень — це найбільший приріст за квартал. Загальна сума строкових вкладів фізичних осіб у гривні та іноземній валюті досягла рекордних 508,72 млрд гривень. Обсяг строкових депозитів збільшився на 0,9% порівняно з серпнем і на 38,6% у річному вимірі. Середні ставки за довгостроковими вкладами зросли на 0,2 відсоткового пункту — до 14,8% річних. При цьому населення залишається обережним щодо розміщення грошей на довгий термін, оскільки через військові ризики можливість швидко отримати доступ до коштів часто важливіша за потенційний дохід.

Ризики та обмеження: чому інтерес не дорівнює безпеці

Криптоактиви залишаються ризиковим інструментом: їхня вартість може значно коливатися, а інвестори можуть втратити вкладені кошти. Інтерес до цифрових активів сам по собі не свідчить про їхню безпеку чи гарантовану прибутковість. Таким чином, готівка та банківські продукти зберігають статус основи заощаджень українців, тоді як криптоактиви та інші інвестиційні інструменти приваблюють тих, хто шукає можливості для примноження капіталу. Потенціал таких вкладень супроводжується ризиками та потребою розуміти особливості відповідних активів, що, за даними опитування, усвідомлює більшість респондентів.