Напередодні запланованої на 10 листопада 2026 року тристоронньої зустрічі в Абу-Дабі позиції Києва та Москви щодо питання припинення вогню залишаються протилежними. Згідно зі звітом Інституту вивчення війни (ISW), на який посилається РБК-Україна, Україна підтвердила готовність обговорювати як повне, так і часткове перемир'я, тоді як російські чиновники послідовно відхиляють відповідні пропозиції, не демонструючи наміру пом'якшувати військовий курс.
Київ підтверджує готовність до припинення вогню
25 жовтня президент Володимир Зеленський публічно підтвердив готовність України до припинення вогню. За його словами, йтися може як про повне перемир'я, так і про окремі домовленості — зокрема, про мораторій на удари по енергетичній інфраструктурі або на бойові дії в Чорному морі. Таким чином, Київ вибудовує переговорну позицію, в якій питання деескалації розглядається в кількох варіантах, від повного припинення бойових дій до точкових обмежень.
Формат і дата тристоронніх переговорів
Україна має намір виносити ці питання на рівень тристоронніх переговорів за участю представників України, США та Росії. Зустріч запланована на 10 листопада 2026 року в Абу-Дабі. Формат передбачає пряме обговорення умов припинення вогню за посередництва Вашингтона, що робить майбутній раунд ключовим етапом дипломатичного треку.
Позиція Кремля: без обмежень на військові операції
У Москві, навпаки, не демонструють готовності підтримати такі ініціативи. 20 жовтня представник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що продовження тристоронніх переговорів не передбачає обмежень щодо військових операцій, і підкреслив, що російські війська продовжуватимуть бойові дії проти України. 25 жовтня помічник президента Юрій Ушаков заявив, що переговори «не вирішать багато чого» і припустив, що вони стануть «пробним запуском». В ISW зазначають, що ці заяви свідчать про незмінність позиції Кремля напередодні переговорів: відхилення пропозицій щодо припинення вогню.
Можливі вимоги Росії до НАТО
Крім прямого українського треку, переговори можуть зачіпати ширше коло питань. За даними The Telegraph, Росія може спробувати використати переговори щодо завершення війни проти України, щоб домогтися поступок від НАТО. Зокрема, Володимир Путін, за оцінкою видання, може вимагати скорочення військової присутності Альянсу в Європі до рівня 1997 року, що потенційно передбачало б виведення військ НАТО з Польщі, країн Балтії та Фінляндії.
Оцінка ISW: розбіжність позицій зберігається
Зведена оцінка Інституту вивчення війни вказує на стійку розбіжність: Київ і Вашингтон висувають пропозиції про повне або часткове припинення вогню, а російські представники їх відхиляють. Таким чином, на момент зустрічі в Абу-Дабі дипломатичний розрив між сторонами щодо питання деескалації зберігається, і саме його подолання стане головним тестом для майбутнього раунду переговорів.
