40-денна операція та рекорд з НПЗ: підсумки першої половини 2026 року
Війна у 2026 році перейшла в якісно нову фазу, де ключовим фактором стало не лише утримання позицій на передовій, а й здатність завдавати системних ударів по «серцю» противника. За даними, отриманими від представників 1 Окремого центру безпілотних систем Сил оборони України (СОУ), за перше півріччя поточного року українські сили пошкодили 697 цілей у глибині території РФ. Це стало результатом масштабної 40-денної операції, кульмінацією якої стало знищення критичної інфраструктури, включаючи ключові аеродроми та логістичні хаби.
Особливої уваги заслуговують показники в енергетичному секторі. Станом на середину 2026 року внаслідок ударів безпілотниками глибокого проникнення (deep-strike) виведено з ладу рекордні 43% потужностей російських нафтопереробних заводів (НПЗ). У червні 2026 року, як зазначають військові, було пошкоджено 11 НПЗ та понад 8 підприємств військово-промислового комплексу (ВПК). Ситуація стала настільки критичною для російської економіки, що, за словами співрозмовників видання, Москва двічі за місяць ставала епіцентром пожеж у стратегічній глибині.
Технологічна еволюція: від тактики до стратегії
Зростання ефективності ударів зумовлене не лише збільшенням кількості дронів, а й їхнім якісним вдосконаленням. За даними Ради національної безпеки і оборони (РНБО), у 2025 році Україна застосувала у шість разів більше дальнобійних дронів, ніж роком раніше. Однак у 2026 році акцент змістився на дальність та надійність. Представник компанії Culver Aerospace Олег Крот підкреслює, що deep-strike дрони — це принципово інженерний клас. На відміну від тактичних БПЛА, де важливі швидкість та маневреність, стратегічні платформи проєктуються навколо складного профілю польоту, що вимагає максимальної енергоефективності, аеродинамічної стабільності та надійності електроніки в умовах багатогодинного польоту.
Розробники дальнобійного дрона «Барс» та компанії DG Industry, яка створила платформу «Шпатель», підтверджують, що ключовим фактором стало збільшення ємності паливних баків та елементів живлення. Сучасні дрони, такі як «Шпатель», спочатку розроблялися як універсальні платформи, здатні подолати сотні кілометрів в один бік, що дозволяє завдавати ударів по об'єктах, які раніше вважалися недосяжними.
Новий рубіж: удари в Сибір та розширення зони ураження
У липні 2026 року українські сили продемонстрували здатність бити по найвіддаленіших регіонах Росії. Спільна операція 1 Окремого центру СБС та інших підрозділів СОУ призвела до ураження найбільшого в Росії Омського НПЗ. Омськ знаходиться на відстані понад 2400 кілометрів по прямій від лінії фронту, однак, враховуючи необхідність обльоту систем ППО та виконання віражів, українські безпілотники подолали дистанцію до 3000 кілометрів. Ця подія зафіксувала розширення зони ураження до глибин Сибіру, що стало шоком для російських військових планувальників.
Система deep-strike сьогодні являє собою складний механізм, що включає точну розвідку, планування маршрутів та використання дронів із підвищеною автономністю. Як зазначають у 1 Окремому центрі СБС, робота ведеться планово: кожен наступний крок продовжує загальну стратегію стримування та руйнування тилової інфраструктури противника.
Суперечливі дані
Попри детальну статистику від української сторони, існують розбіжності в оцінці масштабів втрат російської сторони. Українські військові заявляють про виведення з ладу 43% потужностей НПЗ та ураження конкретних об'єктів у червні та липні 2026 року. Однак російські офіційні джерела та деякі незалежні аналітики часто занижують ці цифри, стверджуючи, що більшість заводів працює в штатному режимі або швидко відновлюються. Розбіжності також спостерігаються в оцінці дальності польотів: якщо українська сторона підтверджує польоти на 3000 км, то російські експерти схильні пояснювати удари по Омську використанням інших засобів або завищенням даних про дальність українських БПЛА.
Майбутнє глибокого удару: системний тиск
Згідно зі стратегічним задумом, сформульованим у 1 Окремому центрі СБС, фокус ударів у найближчі місяці залишиться на паливній галузі, оборонній промисловості та логістиці. З початку 2026 року кількість ударів у глибині ворога зросла на 1150%, що свідчить про перехід від епізодичних атак до системного тиску. Військові підкреслюють, що конкретні плани не розкриваються, але робота ведеться за чітким графіком, що скорочує цикл підготовки та підвищує точність розвідки. Україна довела, що системи deep-strike стали одним із ключових елементів стримування, здатних впливати на хід війни не на фронті, а в тилу противника.