Київ, за наявними даними, провів щонайменше три випробування екзоатмосферних систем — комплексів, здатних перехоплювати балістичні ракети вже у ближньому космосі. Про це заявив голова підкомітету з питань державної безпеки, оборони та оборонних інновацій Федір Веніславський, назвавши цей напрямок пріоритетним. За його словами, запуски екзоатмосферних систем уже продемонстровані, а тепер завдання полягає в тому, щоб зрозуміти, чи вдасться перевести їх у серійне виробництво. Веніславський при цьому визнав, що на тлі масштабних викликів війни фінансування стане суттєвою проблемою.

Загроза з ближнього космосу

Розвиток таких систем пояснюється характером загроз, з якими стикається Україна. Зокрема, йдеться про російську програму швидкого розгортання супутникової мережі «Рассвет», яка розглядається як одна з космічних загроз. Крім того, Москва, за наявними відомостями, щонайменше тричі застосовувала балістичні ракети «Орєшнік». Ключова особливість цих ракет — здатність виходити у ближній космос, після чого розділятися на кілька бойових блоків із незалежним наведенням. Саме така траєкторія та багатоблочна конфігурація роблять традиційну протиповітряну оборону недостатньою і вимагають засобів перехоплення на висотах ближнього космосу.

Перехоплення у ближньому космосі: що відомо

Українська сторона стверджує, що вже провела не менше трьох випробувань систем перехоплення цілей у ближньому космосі. Веніславський наголосив, що це «пріоритет» і що запуски екзоатмосферних систем продемонстровані, а робота триває в напрямку оцінки можливості запуску у виробництво. Водночас він вказав на головний обмежувальний фактор — фінансування, яке в умовах війни стає «суттєвою проблемою». Таким чином, перехід від демонстраційних запусків до серійного випуску залежить від виділення ресурсів, що в поточних умовах залишається відкритим питанням.

Власна орбітальне угруповання

Паралельно Київ активізував роботу з диверсифікації доступу до космічних технологій і систем зв'язку, поступово знижуючи залежність від американських рішень, насамперед від Starlink, робота якого останніми тижнями, за повідомленнями, супроводжувалася суперечливими обмеженнями. Практичним кроком у цьому напрямку став запуск супутника Obria Nano: Україна та данська компанія GomSpace оголосили про успішне виведення апарата на орбіту. Він став першим тестовим супутником у межах проєкту зі створення незалежної української комунікаційної мережі, яка, за повідомленнями, може налічувати близько 245 супутників. Це приєднує Україну до числа держав, що прагнуть посилити власну присутність у космічному просторі та створити резервні канали зв'язку.

Потенціал відповіді: FP-9 та Fire Point

На тлі роботи над засобами перехоплення та власною орбітальним угрупованням посилюється і ракетний потенціал відповіді. Президент Володимир Зеленський заявляв, що українська балістика FP-9, здатна долетіти до Москви, буде готова вже восени 2026 року. Одночасно, за даними РБК-Україна, компанія Fire Point прискорює роботу над системою протиповітряної оборони, і антибалістичний компонент, за повідомленнями, повинен бути готовий цього року. Сукупність цих напрямків — перехоплення у ближньому космосі, незалежна супутникова мережа та власні балістичні комплекси — формує у Києва багаторівневу стратегію протидії космічним і ракетним загрозам, де ключовим вузьким місцем залишається фінансування.