Керівництво України готове розглянути можливість припинення ударів безпілотників і ракет по російських нафтопереробних заводах (НПЗ). Однак головною і незмінною умовою для такого кроку є дзеркальне припинення аналогічних атак з боку Російської Федерації по українській енергетичній інфраструктурі. Про це заявив президент України Володимир Зеленський, окресливши позицію Києва на тлі зростаючого міжнародного тиску та триваючого збройного конфлікту в Європі.

Умови взаємної деескалації та позиція Києва

За словами українського лідера, реальною і першопричиною масштабної військової кризи в Європі є агресія з боку Москви. Проте Київ демонструє готовність до прагматичних кроків задля збереження критичної інфраструктури. Володимир Зеленський наголосив, що будь-які реальні кроки з деескалації зобов'язані носити виключно взаємний характер і підкріплюватися надійними гарантіями. Інформовані джерела в українських урядових кола підтверджують, що тактика атак на російські об'єкти нафтопереробки зберігатиметься доти, доки не буде досягнуто повноцінного та сталого енергетичного перемир'я.

Міжнародний контекст та реакція Вашингтона

Ця заява пролунала на тлі жорстких вимог з боку Сполучених Штатів. Зокрема, президент США Дональд Трамп публічно зажадав від Києва негайно зупинити операції проти російських НПЗ. При цьому вашингтонська адміністрація критикує українську сторону за небажання йти на компроміси, одночасно висловлюючи схвалення на адресу Москви за укладення окремих енергетичних домовленостей, таких як дизельні угоди. Така позиція західних партнерів створює додаткову дипломатичну напругу.

Суперечливі дані

У питанні припинення ударів по НПЗ спостерігається серйозна розбіжність між вимогами США та позицією офіційного Києва. Вашингтон наполягає на беззастережному та негайному припиненні атак українських дронів на російські нафтобази та заводи, аргументуючи це необхідністю стабілізації глобальних енергетичних ринків та зниження ескалації. Водночас українська сторона наполягає виключно на принципі взаємності, заявляючи, що одностороння відмова від ударів поставить під загрозу виживання української енергосистеми напередодні опалювального сезону, поки російські бомбардування українських ТЕС і підстанцій тривають.

Наслідки для енергоринку та перспективи перемир'я

Експерти зазначають, що прив'язка ударів по НПЗ до безпеки української енергетики переводить військово-технічний діалог у нову площину. Якщо Москва і Київ не зможуть дійти компромісу за посередництва міжнародних партнерів, інтенсивність ударів по паливній інфраструктурі обох країн тільки зростатиме. Це продовжить чинити волатильний вплив на світові ціни на нафту і нафтопродукти, викликаючи стурбованість провідних світових держав.